Європейський Союз наближається до ухвалення нового, дев’ятнадцятого пакету санкцій проти Росії. Як повідомила у Люксембурзі голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас, рішення очікують цього тижня. За її словами, держави-члени ще узгоджують деталі, зокрема, як краще координувати дії проти російського тіньового флоту.
«Ми очікуємо цього тижня ухвалити 19-й пакет санкцій. На жаль, не сьогодні, але у нас також зустріч лідерів у четвер», — сказала вона. Каллас додала, що ЄС має бути «більш креативним» у пошуку способів обмеження доходів Росії, адже «вони також креативні в обході цих речей».
Проєкт пакету, представлений президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн ще у вересні, передбачає заборону імпорту російського зрідженого природного газу, повну заборону операцій із «Роснефтью» та «Газпром нафтою», а також санкції проти 118 суден тіньового флоту. Загалом під обмеження може потрапити понад 560 суден. Згідно з пропозицією, Європа має повністю відмовитися від російського ЗПГ до 1 січня 2027 року.
Водночас ухвалення пакету досі блокує Австрія. Відень вимагає звільнення частини заморожених російських активів і передачі їх Raiffeisen Bank як компенсацію за штраф, накладений російським судом. Дипломати ЄС побоюються, що такий крок створить небезпечний прецедент. Австрія також домагається пом’якшення санкцій проти олігарха Олега Дерипаски. «Проблема в тому, що всі держави-члени повинні досягти згоди, і це головне питання», — визнала Кая Каллас.
До переліку країн, що висловлюють застереження, входить і Словаччина, яка просить окремо розглянути питання енергетичного ембарго. Вона наполягає, що через відсутність виходу до моря її залежність від імпорту нафти особливо критична. Проте рішення про заборону імпорту російського газу до 2027 року вже підтримали міністри енергетики ЄС. «Занадто довго ми дозволяли Путіну використовувати енергію як зброю проти нас», — заявив єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен.
Тим часом Кая Каллас прокоментувала потенційну зустріч президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним у Будапешті. Вона назвала сам факт візиту російського лідера до країни ЄС «неприємним». «Людина, на яку Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт, приїжджає до європейської країни. Це неприємно», — сказала вона. Кая Каллас додала, що хотіла б бачити на цій зустрічі й президента Володимира Зеленського: «Саме вони повинні домовитися про мир».
Каллас визнала, що будь-які зусилля Трампа щодо встановлення миру варто сприймати позитивно, однак підкреслила, що Росія «не прагне миру» й веде переговори лише під тиском. «Росія розуміє лише силу і веде переговори лише тоді, коли її дійсно ставлять на місце переговорів», — сказала вона.
Питання візиту Путіна до Угорщини викликає занепокоєння не лише у Брюсселі. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що польський суд може зобов’язати уряд виконати ордер на арешт, якщо літак Путіна спробує пролітати над Польщею. «Я не можу гарантувати, що незалежний польський суд не накаже уряду супроводжувати такий літак, щоб передати підозрюваного суду в Гаазі», — сказав він.
У Люксембурзі обговорювали також питання використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України. Єврокомісія запропонувала так званий репараційний кредит, який дозволить спрямувати прибутки від активів Росії на допомогу Києву. «Ми досягли великого прогресу, але ще не мети», — зазначила Каллас. Польща підтримала ідею. «Ми знайшли рішення, яке забезпечить фінансування для України, не порушуючи правил», — заявив заступник міністра закордонних справ Ігнацій Нємчицький.
Польський дипломат також висловив сподівання, що новий пакет санкцій буде схвалено найближчими днями. Він підкреслив, що Європа має залишатися активною стороною у мирних переговорах. «Вкрай важливо, щоб Європа сьогодні продемонструвала, яку роль вона може відіграти в цих переговорах», — сказав Нємчицький.
На тлі цих дискусій у Європі з’явилася нова хвиля коментарів щодо заяв Дональда Трампа. За повідомленнями, він нібито закликав Володимира Зеленського прийняти умови Путіна або бути знищеним. Кая Каллас відповіла, що Україна не може просто здатися. «Українці дуже стійкі. Вони борються за свою свободу, свою незалежність, свою країну. І якщо агресор отримує те, що хоче, це дає сигнал усім агресорам у світі, що вони можуть просто взяти те, що хочуть», — сказала вона.
Лідери кількох європейських країн, зокрема Дональд Туск, а також керівники Європейської Ради та Єврокомісії, підписали спільну заяву на підтримку України. Вони наголосили, що міжнародні кордони не можна змінювати силою, а Україна має отримати необхідну фінансову й військову допомогу, щоб мати сильну позицію на переговорах про припинення вогню. У документі також підкреслено: ЄС продовжить тиск на Росію, щоб змусити її укласти мир.
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
09:22 EUROPEJSKI_KAJA_KALLAS_2025_10_21.mp3 Кая Каллас: Європа має бути креативною у тиску на Росію.
Володимир Гарматюк