Українська Служба

УКРАЇНА І/ЧИ ЄС. Безмежне поле бою — Інтернет: від захисту даних до захисту глузду

14.11.2025 16:15
Про позакордонні проблеми інформації у світі інформаційної та когнітивної війни й про шляхи виходу з них розповідає Катажина Халубінська-Єнткевич, професорка права, викладачка Академії Леона Козмінського, багаторічна дослідниця цифрового медіасередовища, — у передачі «Україна і/чи ЄС» Сніжани Чернюк
Аудіо
  • Про позакордонні проблеми інформації у світі інформаційної та когнітивної війни й про шляхи виходу з них розповідає Катажина Халубінська-Єнткевич, професорка права, викладачка Академії Леона Козмінського, багаторічна дослідниця цифрового медіасередовища, - у передачі "Україна і/чи ЄС" Сніжани Чернюк.
 .
Ілюстративне фото.CC0 Domena publiczna//pxhere.com

Інколи нам здається, що лише Україна воює з одним із найабсурдніших й найбільш жорстоких ворогів демократії та Заходу як такого, а світ і надалі не розуміє, про що йдеться й навіть не надто хоче цікавитися. Проте деякі процеси в цьому світі тривають непомітно, й лише моментами виносяться в публічний простір. 

Коли в 2022 році я запитувала польських високих керівників, чи можемо говорити про інформаційну війну, яку Росія веде не лише проти України, але й проти західних демократичних країн, зокрема й проти Польщі, то відповідь переважно була розмитою і в сенсі «це не зовсім так». Кіберпростір НАТО визнало одним із оперативних просторів, поруч із сушею, морем, повітрям і космосом іще в 2016 році. Однак те, що робила Росія, не вкладалося у визначення терміну війна. Тому говорилося переважно про ознаки гібридної війни, але, але... А водночас у колах фахівців процес вивчення й усвідомлення загроз тривав.

Гучний рапорт Польської агенції преси та NASK з’явився в 2023 році, охопив три попередніх роки й прямо в назві звучало «Інформаційна війна 2022-2023 років: перебіг і висновки». Тож фахівці й частина журналістів чітко усвідомили, про що йдеться, але у відкритому публічному просторі й надалі бракує чіткого визнання небезпеки, про яку у світі з великими мовними моделями треба повторювати на кожному кроці та з кожного стовпа.

Жовтень і листопад — особливо рясні на міжнародні конференції, які проводяться в якійсь із країн Європейського Союзу, а стосуються так чи інак України. І ось я бачу ці терміни прямо в назві конференції, організованої Університетом Леона Козмінського, італійською командою з питань безпеки, боротьби з тероризмом та управління надзвичайними ситуаціями (Italian Team for Security, Terroristic Issues & Managing Emergencies), Польською палатою інформатики й телекомунікації (Polskia Izba Informatyki i Telekomunikacji) та Головною школою сільського господарства (Szkoła Główna Gospodarstwa Wiejskiego) за медіапатронату фактчекінгової організації «Демагог».

Прямо в назві звучить те, що дуже не хочеться визнавати громадянам ЄС,, так само як нам не хотілося визнавати в 2014 і навіть у 2022 році, а декому й до сьогодні. «The Internet as a Battlefield: Cyber Threats and Disinformation in Contemporary Information Warfare» («Інтернет як поле битви: Кіберзагрози та дезінформація у сучасній інформаційній війні»).

Я оцінюю перехід таких термінів у ширший публічний простір як надзвичайно важливий крок, який, звісно, не робиться за день. Потрібен час. Проте коли встановлено діагноз і вивчається перебіг хвороби, є шанс, що буде правильне й ефективне лікування.

«Нам більше не обов'язково зосереджуватися на кібербезпеці як такій, тому що кібербезпека змінюється; з'являється щось зовсім нове. Ми навіть можемо говорити про щось зовсім нове в цій сфері комунікації та інформації, про безпеку, пов'язану саме з інформаційною війною» оцінює  ініціаторка конференції, професорка Катажина Халубінська-Єнткевич.

Вона нагадує про оцінку нинішньої ситуації співорганізатором, професором Марко Ломбарді з ITSTIME:

«Те, що ми спостерігаємо зараз, виходить за рамки кібератак на сервери чи бази даних. Це поява інформаційної війни, де контроль над наративами, символами та громадським сприйняттям стає стратегічною метою.

І всередині неї з'явився ще більш тонкий вимір  когнітивна війна. Когнітивна війна має на меті впливати на те, як люди та суспільства думають, відчувають та приймають рішення. Вона спрямована на сам процес уваги, інтерпретації та довіри, що лежать в основі демократичного обговорення.

Ця інформація, тобто навмисне створення та поширення неправдивої або оманливої ​​інформації, завжди існувала. Новим є швидкість, масштаб та витонченість. Алгоритми, що оптимізовані для взаємодії, а не довіри, посилюють емоційний контент, тоді як платформи соціальних мереж дозволяють координувати маніпуляції через кордони.

Сьогодні інформація  це не просто пропаганда. Це стратегічний інструмент когнітивних порушень».

Докладно про інформаційну війну в мережі, а також про маркетингове профілювання й таргетування в спробах Росії (а також Китаю й Ірану) хаотизувати наш інформаційний світ і викликати когнітивні порушення й соціальні зрушення запрошую слухати в доданому звуковому файлі або в подкастах.

Сніжана Чернюк.