У цій частині нашої зустрічі будемо обговорювати ситацію в Угорщині після парламентських виборів у цій країні. Йтиметься про її співпрацю з іншими країнами ЄС. За попередніми даними угорського виборчого бюро, у голосуванні перемогла партія Петера Мадяра, яка здобуває 138 зі 199 місць у парламенті. Партія «Фідес» Віктора Орбана втратила владу після 16 років.
Європейська комісія надіється на хорошу співпрацю з новим урядом в Угорщині, її очільниця Урсула фон дер Ляєн хоче якомога швидше налагодити співпрацю з новою владою в Будапешті. Політикиня також оголосила, що скоро розпочнуться розмови про розблокування євросоюзних коштів для Угорщини.
За словами колишнього дипломата професора Боґдана Ґуральчика, це найважливіше завдання нового уряду. Він додав, що шлях до розблокування коштів ЄС веде через Варшаву.
«Там уже половина бюджету на весь рік використана. Також країна перебуває в рецесії та економічній стагнації, там дуже висока інфляція. Насправді найважливішим для Петера Мадяра буде розблокувати європейські гроші. Тому з першим візитом він має прибути до Варшави, бо саме поляки після останніх парламентських виборів мали таке завдання і здобули ці гроші з Європейського Союзу», — сказав професор Боґдан Ґуральчик.
Угорщина має заблоковані 16 мільярдів євро з коштів ЄС. Будапешт хоче також отримати понад 16 мільярдів євро з кредитного фонду SAFE на додаткове озброєння.
Лунають голоси, що після зміни на посту прем’єр-міністра Угорщина, безсумнівно, повернеться на проєвропейський курс.
«Згідно з передвиборчими та програмними обіцянками Петера Мадяра, дійсно, має відбутися поворот у бік Європейського Союзу та клопотання, щоб розблокувати заблоковані кошти. Вони надзвичайно важливі для того, щоб збільшити рівень інвестицій в угорську економіку, яка, по суті, вже три-чотири роки перебуває у стані постійної стагнації, а двічі зазнала так званої технічної рецесії. Тому, справді, нові інвестиції та новий приплив капіталу абсолютно необхідні. І це — виклик на найближчі місяці для Петера Мадяра. Можливо, саме цим, окрім багатовікової традиції польсько-угорської дружби, спричинений анонс візиту до Варшави. Ймовірно, візит пов’язаний із розблокуванням коштів для Угорщини, але також зі скасуванням угорського заперечення щодо коштів для Польщі, які досі Будапешт блокував, і які є компенсацією за озброєння, закуплене для України», — сказав політолог з Інституту Центральної Європи у Любліні, доктор Роберт Райчик.
Віктор Орбан протягом тривалого часу утримував залежність Угорщини від Москви, хоча з його досвідом та політичною спритністю, безперечно, міг би здобути фінансування з Європейського Союзу і рішуче обмежити цю залежність. Чому він не доклав таких зусиль?
«Дуже влучне запитання. Проте, мабуть, я — не найкращий його адресат. Це запитання до Віктора Орбана. Причому, це не так, що він був лише залежним від Москви. На початку свого 16-річного шляху він запропонував у зовнішній політиці напрямок, який називається відкриттям на схід. І це схід у широкому розумінні. Це була не тільки Росія, а й Туреччина, Азербайджан. Наприклад, в Азербайджані один з угорських енергетичних концернів є співвласником високопродуктивного нафтового родовища. За цей час були інвестиції з Китаю, є інвестиції з Кореї. Відбувалися контакти з країнами Перської затоки — політичні, економічні, та навіть політичні зв’язки з африканськими країнами. Отже, це концепція відкритості на схід, у яку вписується оголошена, здається, у вересні 2024 року концепція економічної нейтральності. У ній йдеться про те, що угорська економіка не може бути залежною лише від одного напрямку, тобто від співпраці із Західною Європою, а також повинна диверсифікуватися у кількох різних напрямках. Зокрема, саме на Далекий схід, на Глобальний південь. Ця концепція може бути ширшим поясненням також і місця Росії. А при нагоді, звісно, йдеться про суто енергетичну співпрацю з Росією. Я маю на увазі, звісно, енергоресурси, а також розбудову єдиної угорської атомної електростанції», додав доктор Роберт Райчик.
Порівняння передвиборчих програм партій «Тиса» та «Фідес» показало їхню значну схожість. Найважливіше, що їх відрізняло, — це ставлення до Європейського Союзу і, звісно, погляд на схід. Тобто на Київ та Москву. З польської перспективи ця різниця дуже вагома. Як можна було почути, з першим закордонним візитом новий прем’єр Петер Мадяр має прибути до Варшави. Чи це оголошення є чимось більшим, ніж символ? Відповідає політолог, доктор габілітований Вавжинєц Конарський, ректор Академії фінансів і бізнесу Vistula.
«Нічого в політиці не є лише символами. Інакше кажучи, символи прикривають суттєві інтереси. Адже Угорщина сьогодні в дуже поганій економічній ситуації. І, безперечно, польський досвід, також у залученні коштів ЄС, які прем’єр-міністр Орбан ігнорував або доводив до негативного ставлення до них з боку свого уряду — безеречно, Петер Мадяр хотів би якоюсь мірою використати цей досвід на благо своєї країни. Зрозуміло, будьмо відверті, — численна група прихильників Мадяра і «Тиси» — це люди, які зараз дуже пильно стежитимуть за діями нової влади. Тому метою є не втратити довіри. Нагадаю, що в польських умовах 2023 року, коли в нас також, хоча й у значно меншому масштабі, відбулася мобілізація молодих виборців, кредит довіри до влади вичерпався досить швидко. І це є проблемою, бо влада не може просувати певних ідей, тому що вони не здобули б такого визнання, як рівень підтримки партії «Тиса» у опитуваннях. Тож, звісно, відвідування Польщі — це для нас приємний жест, але він ґрунтується на реальних фактах та очікуваннях нового лідера угорського уряду», — сказав доктор габілітований Вавжинєц Конарський.
Головна редакторка порталу FocusEurope.pl Алєксандра Кшиштошек звернула увагу, до яких євросоюзних угруповань належать партії «Тиса» та «Фідес».
«Зараз це набагато вірогідніше, ніж тоді, коли „Фідес” належав до Європейської народної партії, тобто де-факто був союзником тодішньої „Громадянської платформи” та „Польської селянської партії”. Зараз „Фідес” належить до нової фракції — „Патріоти для Європи”, яка, треба сказати, є ультраправою. А „Тиса” — це частина „Європейської народної партії”, тож перебуває в одній фракції з „Громадянською коаліцією” та „Польською селянською партією”. Її профіль значною мірою наближений до „Громадянської коаліції”. Я б навіть сказала, що він дещо зміщений у правому напрямку, адже не забуваймо, що Мадяр — колишній союзник Орбана. Деякі портали підготували дуже цікаве порівняння: у яких питаннях „Тиса” голосувала в Європейському парламенті так само, як „Фідес”. Їх чимало, це, наприклад, міграція, продовольча безпека, але одна десята питань стосувалася також безпеки, оборони та війни між Росією та Україною. Це дуже цікаво», — заявила експертка.
Як зазначив Петер Мадяр, він вважає, що війна в Україні повинна закінчитися. А також, що це Росія напала на Україну; Україна ж має право на суверенітет і територіальну цілісність у кордонах, які визнає міжнародне право. Але, з іншого боку, майбутній очільник уряду Угорщини додав, що якби йому зателефонував Путін, — він би з ним порозмовляв і не відрізався б від Росії. Це зовсім інша позиція, ніж польського уряду.
«Так, у нас була така ситуація, що партія „Право і справедливість” мала дуже рішучу позицію щодо України, і „Громадянська коаліція” — подібну. А підхід Мадяра є двополюсним. Про конфлікт між Росією та Україною він висловлюється чітко, а з іншого боку, виступає проти швидкого вступу України до Європейського Союзу. Також згадує про відмову від російських енергоносіїв, але, здається, каже про 2035 рік. Тож якщо Європейський Союз хоче припинити імпорт російських енергоносіїв уже практично за рік, то план Мадяра ніяк у це не вписується. Також варто звернути увагу на його заяву: Росія все ж є сусідом Угорщини і немає сенсу платити більше за сировину з інших джерел, бо це негативно впливає на конкурентоспроможність ЄС», — відзначила Алєксандра Кшиштошек.
Після виборів в Угорщині речник Кремля Дмітрій Пєсков сказав, що ворожих країн Росія не вітає, а Угорщина належать до цього списку (він охоплює країни, які вводять проти Росії санкції). Алєксандра Кшиштошек звернула увагу, як у Будапешті досі ставилися до євросоюзних санкцій стосовно РФ.
«Використовували санкції доволі прагматично, тобто блокували їх, коли чогось потребували від Брюсселя. Та зрештою затверджували чергові пакети санкцій, адже для їх ухвалення потрібна згода всіх держав Європейського Союзу. Але тут Кремль заявив, що чекає на формування нового уряду і розраховує саме на прагматичну співпрацю з Будапештом. Тож є вичікування, але й холодний підхід. Варто звернути увагу і на реакцію України, бо вона теж не була надто ентузіастичною. Київ усвідомлює, що Мадяр не є вимріяним політиком; він — кращий варіант, ніж Орбан, але теж неідеальний», — додала експертка.
З іншого боку, Кіпр, який протягом цього півріччя головує у Раді ЄС, заявив, що хоче якнайшвидше повернутися до обговорення позики для України, яка була заблокована. Також хоче пришвидшити роботу над санкціями проти Росії, адже Будапешт під керівництвом Віктора Орбана гальмував і затягував цей процес. Тож є враження, що в ЄС настають зміни.
«Так, щодо позики — Мадяр її підтримує, він цілком за. А що стосується санкцій — побачимо. Наразі не видно якогось більшого опору, але, коли говорити про більш довгострокові пропозиції, зокрема у справі членства в Європейському Союзі, можна очікувати, що в цьому питанні „Тиса” матиме більше спільного з „Фідесом”, ніж здається багатьом у Брюсселі»,— відзначила Алєксандра Кшиштошек.
Брюссель має стати третім місцем, яке Петер Мадяр хоче відвідати, коли стане прем’єр-міністром. Спочатку він планує поїхати до Варшави, а відтак до Відня.
«Так. Хтось іронічно міг би сказати, що в списку пріоритетів Орбана Москва була б вище, ніж Брюссель — можна іронізувати. А якщо йдеться про попередній графік візитів Мадяра, тут видно чітку тенденцію. Тобто спочатку — регіональна співпраця, отже, Варшава, Відень, а далі також установи Європейського Союзу. Тут видно, що Мадяр не є безкритичним шанувальником Брюсселя. Але, якщо говорити про Вишеградську групу, можна відмітити, що формуватиметься двоколійна вісь: з одного боку — Дональд Туск і Петер Мадяр, які, узагальнюючи, більшою мірою на боці християнської демократії в Європі. А з іншого боку — Андрей Бабіш та Роберт Фіцо, яких зараховують до правих, а то й ультраправих сил», — додала головна редакторка порталу FocusEurope.pl Алєксандра Кшиштошек.
PR24/Н.Б.