Польща підписала угоду про вступ до Європейського союзу 1 травня 2004 року. Однак весь процес підготовки тривав понад 13 років. Вважається, що країна вела переговори від 1991 року, натомість у червні 1993 року держави-члени ЄС офіційно підтвердили, що Польща та інші країни Центрально-Східної Європи стануть членами ЄС після виконання економічних і політичних критеріїв. Лише через 3 роки після вступу до ЄС країна приєдналась до Шенгенської угоди. На сухопутних і морських кордонах це відбулось у 2007 році, натомість у повітряному просторі — у 2008 році.
Більше про сам процес та переваги, що випливають із членства в ЄС, розповідає доктор Анджей Думала з кафедри міжнародних політичних відносин УМКС та член групи Team Europe Direct, що діє при Європейській Комісії.
-Це була, мабуть, історична, епохальна подія — принаймні з перспективи мого покоління та людей, які справді доклали чимало зусиль, щоб довести цей процес до кінця, а потім і закріпити членство Польщі в Союзі- ujdjhbnm доктор Анджей Думала з кафедри міжнародних політичних відносин УМКС та член групи Team Europe Direct, що діє при Європейській Комісії. Але це членство загалом укорінило нас у групі західних держав, тобто в групі країн Західної Європи, у групі ліберальних демократій.
Це, безсумнівно, було своєрідним завершенням процесу системної трансформації в Польщі після 1989 року — трансформації в сенсі перетворень політичної системи, устрою, а також економічних змін. Це дало нам розвиток, це дало нам безпеку, це дало нам справді високу міжнародну позицію. Нас сприймають не як якусь державу середнього розміру, а як члена Європейського Союзу, — зазначає доктор Анджей Думала.
Згідно з даними Центру дослідження громадської думки в Польщі, сьогодні близько 82 відсотків польського суспільства підтримує членство Польщі в Європейському Союзі. Близько 14 відсотків виступає за вихід країни з європейських структур. Серед переваг, що випливають із членства в ЄС, опитані найчастіше називають відкриті кордони та свободу пересування (73%), можливість працевлаштування на території ЄС (49%), використання коштів ЄС (47%), а також покращення інфраструктури в країні (52%). Чому з року в рік відсоток людей, які виступають проти євроінтеграції, повільно, але збільшується, — розповідає доктор Анджей Думала.
-Факт залишається фактом: у міру того, як членство стає для наступних поколінь і вікових груп чимось цілком природним, рівень знань про Європейський союз насправді знижується, а ставлення до нього стає дуже утилітарним, — стверджує доктор Анджей Думала. У моєму поколінні та старших поколіннях Союз асоціювався з певним набором цінностей — таких як мир, добробут, розвиток, безпека. Це той різновид підтримки, який називають афективним, тобто заснованим на певних почуттях. Натомість молоде покоління, молодші люди, які не пам'ятають соціалістичної Польщі, реального соціалізму, дивляться на це дуже утилітарно.
Якщо вони не отримують якихось безпосередніх вигод від членства, то, як правило, займають амбівалентну позицію. І це певна проблема. Якщо до цього додається ще й свідома пропагандистська діяльність деяких політичних сил або певних груп, підкріплена дезінформацією, то маємо такий ефект, що в соціологічних опитуваннях ми бачимо кожного п'ятого, хто був би готовий навіть погодитися на вихід Польщі з Європейського союзу - говорить Думала.
-Вступаючи до європейських спільнот, до Європейського союзу, ми уклали з іншими державами певну угоду. Ця угода полягає, найпростіше кажучи, саме в обміні суверенітетом - вказує доктор Анджей Думала. Ми передаємо частину права на здійснення своїх суверенних прав на користь інституцій Союзу, але те саме роблять і всі інші держави-члени — а отже, це фактично компенсує нам цю втрату суверенітету і дає нам можливість спільного прийняття рішень. Для прихильників суверенітету, зрозумілого в абсолютний — я б навіть сказав, архаїчний — спосіб, це, звичайно, є обмеженням: при прийнятті рішень на форумах Євросоюзу ми змушені враховувати позиції та інтереси інших держав-членів і шукати консенсус, компроміс з цими інтересами.
Не завжди з такого процесу прийняття рішень ми вийдемо з максимальною реалізацією наших інтересів. Найчастіше це буде якась задовільна реалізація, що приносить користь, але точно не максимальна — адже знайти спільну точку рівноваги між інтересами 27 держав, та ще й таких різних, — справа непроста. Але на завершення скажу так: у 97–98 відсотках справ державам-членам вдається виробити між собою цей консенсус. Решта 2–3 відсотки справ дійсно створюють ситуацію своєрідного напруження, коли з процесу прийняття рішень виходить група держав, більш задоволених результатом, і група держав, незадоволених або менш задоволених цим процесом, — підкреслює Анджей Думала.
У 2004 році разом із Польщею до ЄС долучились ще 9 країн, зокрема Словаччина, Угорщина та Чехія. Це вважається найбільшим розширенням кордонів Євросоюзу. Пізніше членами ЄС стали Румунія та Болгарія. Сьогодні Україна є одним із головних кандидатів до Євросоюзу. З червня 2022 року країна має статус кандидата, а у вересні 2025 року був завершений процес скринінгу — це офіційна перевірка відповідності українських законів праву Європейського Союзу, що є першим і ключовим етапом переговорів про вступ України до ЄС.
-Залежно від того, на що ми дивимося, у питаннях ринку — це ще десятки мільйонів споживачів на цьому ринку, — говорить доктор Анджей Думала з кафедри міжнародних політичних відносин УМКС та член групи Team Europe Direct, що діє при Європейській комісії.. Це велика економіка. Вступ такої великої держави вимагатиме цілої низки пристосувань і адаптацій. Одним із таких викликів, який одразу вбачають Європейська Комісія, інші держави-члени та Польща, є включення великого українського сільського господарства до спільної аграрної політики Євросоюзу.
Мушу сказати, що я, звісно, бачу тут переговорні труднощі, але в певному сенсі спокійний: це вдасться узгодити. Так само як вдавалося узгодити це у випадку Польщі — нагадаю, що Польща теж має велике сільське господарство, і наш вступ до Євросоюзу викликав тоді величезне напруження. До речі, нагадаю про угоду про асоціацію Польщі з державами-членами, з європейськими спільнотами на початку 1990-х років: при укладенні цієї угоди сільськогосподарська продукція була взагалі виключена з неї. Тобто ми торгували сільськогосподарською продукцією на основі обміну протоколами щодо цих товарів.
Тож можна уявити, що Україна вступить з якимись перехідними періодами в аграрній сфері, з певними обмеженнями щодо експорту сільськогосподарських товарів на європейський ринок — і поступово, поступово досягатиме стовідсоткової участі, — зазначає Анджей Думала.
Сьогодні Європейський Союз налічує 27 країн. Його засновниками були шість держав: Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург, а його початковою назвою була Європейська спільнота з вугілля та сталі.
08:40 POLSKA 22 lata w UE.mp3 Польща в ЄС: 20 років після вступу — що змінилося і як це сприймають сьогодні
Інна Ясніцька