Візит прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра до Польщі відкриває новий етап у польсько-угорських відносинах та може стати поштовхом до відновлення активності Вишеградської групи. Про це сьогодні говорять у Польщі як політики, так і експерти.
Під час переговорів у Варшаві прем’єри Польщі та Угорщини обговорили питання, які в останні роки фактично були заморожені через політику попереднього уряду Віктора Орбана та його тісні контакти з Москвою. У Польщі неодноразово критикували Будапешт за блокування окремих рішень ЄС щодо України та надто близькі відносини з Кремлем.
Однією з головних тем зустрічі стало майбутнє Вишеградської групи. Петер Мадяр запросив польського прем’єра Дональда Туска на червневий саміт V4, який завершить угорське головування у форматі. За словами угорського прем’єра, Будапешт прагне відновити активну співпрацю країн Центральної Європи та посилити роль регіону в Європейському Союзі.
Мадяр заявив, що Угорщина готова співпрацювати з Польщею, Чехією та Словаччиною, щоб Вишеградська група «повернула свою силу, вплив і значення» в ЄС. Він також наголосив, що «серце Європи б’ється в Центральній Європі», а держави регіону мають діяти спільно для посилення свого впливу.
Крім країн V4, Будапешт хоче активніше залучати до регіональної співпраці Австрію, країни Балкан, Румунію, а також розвивати тісніші контакти зі Скандинавією. У Польщі також обговорюють можливість участі України в окремих зустрічах формату. Маршал Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий повідомив, що на одне з найближчих засідань можуть запросити голову українського парламенту.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив сподівання на відновлення активної співпраці у межах Вишеградської групи після зміни влади в Угорщині. В інтерв’ю угорському порталу Telex він заявив, що Будапешт не повинен блокувати рішення ЄС про фінансову та військову підтримку України.
Сікорський наголосив, що країни Євросоюзу й надалі мають підтримувати Україну у війні проти Росії. За його словами, навіть якщо Угорщина не братиме участі у фінансуванні допомоги Києву, вона не повинна перешкоджати іншим державам ЄС.
Сам Петер Мадяр під час візиту до Варшави заявив, що Україна є жертвою агресії та має право захищати свою територіальну цілісність і суверенітет. Водночас він підкреслив необхідність якнайшвидшого припинення війни та досягнення довготривалого миру з міжнародними гарантіями.
Колишній посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький вважає, що швидкого завершення війни чекати не варто. На його думку, реалістичнішим сценарієм може стати тимчасове припинення вогню, однак навіть у такому випадку Польща має бути готовою активно підтримувати зміцнення України.
«Для Польщі можливе припинення вогню не повинно означати завершення цієї історії. Це має бути сигнал до активних дій — економічного та військового посилення України», — наголосив дипломат.
Водночас Варшава розраховує на поглиблення економічної співпраці з Україною. Під час візиту до Києва міністр фінансів і економіки Польщі Анджей Доманський заявив, що Польща зацікавлена у спільних проєктах у сферах енергетики, сільського господарства та дронових технологій.
Польська сторона також активно готується до конференції з відбудови України, яка наприкінці червня відбудеться у Ґданську. Уповноважений уряду Польщі з питань відбудови України Павел Коваль заявив, що завдання політиків — бути готовими до моменту припинення бойових дій і вже зараз формувати конкретні проєкти для відновлення країни.
Тим часом у Брюсселі обговорюють нові механізми прискорення європейської інтеграції України. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував надати Україні формат «асоційованого членства» в ЄС ще до повноправного вступу.
Йдеться про модель, яка дозволить Україні брати участь у роботі європейських інституцій, зокрема у засіданнях Ради ЄС та Європейської ради без права голосу, а також поступово інтегруватися до європейських політик та програм підтримки.
Обговорення цієї ініціативи має відбутися на саміті ЄС у Брюсселі 18–19 червня.
10:29 U 0522 SIOGODENNIA GARMATIUK_UE_UA.mp3 Візит Петера Мадяра до Польщі: Варшава і Будапешт заявляють про перезавантаження співпраці
Володимир Гарматюк