Українська Служба

Країни Центральної Азії побоюються української «дикої демократії»

29.05.2026 22:05
Про активізацію відносин ЄС із країнами Центральної Азії, зокрема Казахстаном і Узбекистаном, та можливість місця України в цих відносинах у програмі Сніжани Чернюк «Україна і/чи ЄС» розповідає Кшиштоф Страхота, координатор проєкту Близького Сходу в Центрі східних досліджень, експерт із питань Центральної Азії.
Аудіо
  • Про активізацію відносин ЄС із країнами Центральної Азії, зокрема Казахстаном і Узбекістаном, та можливість місця України в цих відносинах розповідає Кшиштоф Страхота, координатор проєкту Близького Сходу в Центрі східних досліджень, експерт із питань Центральної Азії, - у передачі Сніжани Чернюк "Україна і/чи ЄС".
 .
Ілюстративне фото.Автор: user:Serg!o - en:Image:Central Asia borders.pngDescription from source:Modified version of en:Image:BlankMap-World.png., CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=350810

Останні роки відносини між Європейським Союзом та Центральною Азією настільки пожвавилися, що отримали стратегічне значення. За короткий час відбулися два саміти Центральна Азія — ЄС. І, хоча, це не перша спроба активізації відносин, але цього разу збіглися ціла низка інтересів країн Центральної Азії та Євросоюзу, серед яких стратегічні, — розповідає Кшиштоф Страхота, координатор проєкту Близького Сходу в Центрі східних досліджень, зокрема експерт з питань Центральної Азії:

«Дійсно, за останні роки ми спостерігаємо величезну активізацію відносин між Європейським Союзом і Центральною Азією, що проявилося, серед іншого, у самітах та деклараціях про стратегічне партнерство. Тільки зараз нам треба пам’ятати, що це не відкриття Центральної Азії Європейським Союзом. Ми бачили таке пожвавлення в 1990-х і 2000-х роках, але щоразу воно не знаходило, так би мовити, адекватного вираження в реальності.

Ситуація змінилася десь п’ять-сім років тому, коли Центральна Азія більше зацікавилася ​​у співпраці з Європейським Союзом через свою внутрішню ситуацію. Країни Центральної Азії змінюються. Виросло нове покоління, старі багаторічні лідери відійшли, і розпочався пошук нових моделей і нових імпульсів для економічного розвитку, щоби утримати стабільність і розвиток потенціалу регіону.

Це також збіглося з інтересом Європейського Союзу в пошуку нових ринків, нових економічних імпульсів. А це приблизно 2020 чи 2021 рік, тобто ще до війни. Дуже важливим елементом, який значно прискорив це, була російська агресія проти України».

«Я б навіть окреслив це більш рішуче. Війна в Україні змінила парадигми, змістила пріоритети. Раптом речі набули набагато більшої ваги.

Світ змінився, як з перспективи Центральної Азії, так і з перспективи Європейського Союзу.

Ось те, що Центральна Азія може бути джерелом сировини, або що вона може бути привабливим транспортним маршрутом, відомо з 1990-х років. І  Захід відтоді цікавиться цим.

Однак сьогодні це питання набуло дуже серйозного значення. Воно майже стратегічне для обох сторін. А війна в Перській затоці, Іран, лише підсилює це».

Тож, що саме шукають країни Центральної Азії та Євросоюз одні в одних, яку роль тепер відіграє Росія в регіоні, що може запропонувати ЄС в умовах конкуренції з Китаєм, США і Туреччиною, де місце України в таких відносинах, враховуючи, що в України є чималий досвід, хоч і перерваний, відносин із країнами Центральної Азії в радянських умовах, — про це та про інші деталі теми запрошую послухати в доданому звуковому файлі або в подкастах.

Сніжана Чернюк