Україна продовжує рух до членства в Європейському Союзі. Напередодні відкриття переговорних кластерів єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила, що двосторонні суперечки між окремими країнами не повинні блокувати процес розширення ЄС. Однак історія самого Союзу демонструє, що ставлення до європейської інтеграції може змінюватися навіть у країнах, які десятиліттями були частиною європейського проєкту.
Найяскравішим прикладом залишається Велика Британія. У червні 2016 року більшість британців підтримала вихід країни з ЄС, а через кілька років Brexit став політичною реальністю. Під час Польського економічного конгресу у Варшаві колишній прем'єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон, який свого часу ініціював референдум, визнав, що шкодує про його результат. Водночас він переконаний: сьогодні Британія має зосередитися не на поверненні до ЄС, а на побудові ефективних відносин із Брюсселем.
На думку Кемерона, повернення Великої Британії до Євросоюзу найближчим часом є малоймовірним. Він нагадує, що навіть під час членства країна займала особливу позицію, не приєднавшись ні до єврозони, ні до Шенгенської зони, та завжди обережно ставилася до поглиблення політичної інтеграції.
Для України цей досвід цікавий насамперед тим, що демонструє: членство в ЄС не скасовує дискусій про національний суверенітет та власні інтереси. Схожі дебати вже багато років тривають і в Польщі.
Польща вступила до Європейського Союзу у 2004 році та стала одним із найбільших бенефіціарів розширення. За цей час країна отримала значні інвестиції, модернізувала інфраструктуру, розширила доступ до європейських ринків і суттєво підвищила рівень життя населення. Міністр фінансів Польщі Анджей Доманський наголошує, що без членства в ЄС польський ВВП сьогодні був би приблизно на 40 відсотків нижчим.
Водночас членство в Євросоюзі не означає відсутності суперечок. У Польщі регулярно точаться дискусії щодо міграційної політики, кліматичних рішень, верховенства права та меж впливу європейських інституцій на внутрішню політику держави. Попри економічні вигоди, частина поляків вважає, що окремі рішення занадто централізовано ухвалюються в Брюсселі.
Політолог, професор Варшавського університету Томаш Гжегош-Гроссе вважає, що поляки після вступу до ЄС зіткнулися з реальністю, яка виявилася складнішою за попередні очікування. За його словами, до вступу Європейський Союз часто сприймався як символ свободи, добробуту та альтернативи радянському минулому. Однак із часом з'явилося більш критичне бачення як переваг, так і недоліків європейської інтеграції.
На думку професора, сьогодні українці значною мірою дивляться на ЄС так само, як поляки наприкінці 1990-х років — через призму великих очікувань. Він переконаний, що Києву необхідно дуже ретельно готуватися до переговорів про вступ і послідовно відстоювати власні інтереси. Адже процес розширення завжди є результатом складних компромісів між країною-кандидатом та державами-членами Союзу.
Попри широку підтримку вступу України до ЄС у Польщі, експерти нагадують про наявність чутливих питань. Йдеться насамперед про конкуренцію в аграрному секторі, інтереси перевізників, а також історичні суперечки. Саме ці теми можуть ставати предметом політичних дискусій і використовуватися противниками подальшого розширення Євросоюзу.
Втім, більшість польських політиків і надалі підтримує європейські прагнення України. Досвід Польщі показує, що членство в ЄС здатне стати потужним стимулом для економічного розвитку та модернізації держави. Але водночас він нагадує: інтеграція до європейської спільноти — це не лише доступ до спільного ринку та фондів розвитку, а й постійний пошук балансу між національними інтересами та спільними правилами європейського проєкту.
13:46 NA PERECHRESTI_CAMERON_UE_2026_06_11.mp3 НА ПЕРЕХРЕСТІ ПОДІЙ. ЄС без ілюзій: що чекає Україну після початку переговорів про вступ?
Володимир Гарматюк