15 червня Україна та Європейський Союз офіційно переходять до нового етапу відносин — стартують переговори про вступ. Разом з Україною цей процес розпочинає і Молдова. Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, назвавши рішення важливим кроком на шляху обох держав до членства в ЄС.
Цей етап став можливим після того, як Угорщина зняла своє вето на відкриття перших переговорних кластерів з Україною. Майже два роки Будапешт блокував початок переговорів, тому рішення стало одним із ключових політичних сигналів для Києва за останній час.
Україна та Молдова подали заявки на вступ до Європейського Союзу практично одночасно — невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Відтоді обидві країни розглядаються Брюсселем у межах спільного переговорного процесу.
Однак початок переговорів — це не лише питання майбутнього членства. За останні три роки війна суттєво змінила і сам Європейський Союз. Про це говорили учасники дискусії «Чи потрібна Україна Європі?» під час конференції Open Eyes Economy Summit у Кракові. Серед них — генеральний директор Генерального директорату Європейської комісії з гуманітарної допомоги та цивільного захисту Мацей Поповський, історик Ярослав Грицак, дипломат П’єр Бюлер та колишній міністр закордонних справ Польщі Адам Даніель Ротфельд.
Війна як фактор змін у Європейському Союзі
На думку Мацея Поповського, наслідки російського вторгнення для ЄС можна порівняти з наслідками пандемії COVID-19, а в окремих сферах вони навіть виявилися масштабнішими.
За його словами, війна змінила підходи Європейського Союзу до безпеки, енергетики та розширення. Якщо ще кілька років тому фінансування оборонної промисловості коштом ЄС здавалося малоймовірним, то сьогодні оборона та безпека стали одними з ключових напрямків європейської політики.
Поповський також звернув увагу на зміни в енергетичній сфері. Залежність ЄС від російського газу, яка на початку 2022 року перевищувала 40 відсотків, протягом кількох місяців скоротилася до однозначних показників. Паралельно відновився і процес розширення Євросоюзу, який до війни фактично перебував у стані політичного застою.
Водночас він наголошує, що переговори про вступ України не будуть простими. Попереду — дискусії щодо аграрної політики, державної допомоги, екологічних стандартів та свободи пересування. Крім того, самому ЄС доведеться адаптувати бюджетну та інституційну систему до майбутнього розширення.
Що Україна змінює в Європі
На думку учасників дискусії, війна вплинула не лише на політику Європейського Союзу, а й на сприйняття самої України.
Поповський звертає увагу на український досвід цифровізації, розвиток оборонних технологій та функціонування державних інституцій під час війни. Саме тому Україна дедалі частіше розглядається не лише як отримувач допомоги, а й як джерело практичного досвіду для інших європейських держав.
Нова українська ідентичність
Історик Ярослав Грицак вважає, що одна з головних змін останніх десятиліть відбулася всередині самого українського суспільства.
За його словами, сучасна українська ідентичність дедалі менше визначається етнічним походженням чи мовою і дедалі більше — політичною лояльністю до держави та підтримкою демократичних цінностей.
Водночас він звертає увагу на поколіннєву зміну. Ключові позиції в політиці, бізнесі та громадянському суспільстві дедалі частіше займають люди, які не мають особистого досвіду життя в Радянському Союзі або пам’ятають його лише фрагментарно.
Саме це покоління, на думку Грицака, визначатиме напрямок розвитку України в найближчі десятиліття, включно з її європейською інтеграцією.
Україна і безпека Європи
Французький дипломат П’єр Бюлер запропонував розглядати Україну як один із ключових елементів сучасної європейської безпеки.
На його думку, російська агресія проти України стала випробуванням для здатності Європейського Союзу реагувати на безпекові виклики та зберігати політичну єдність. Водночас війна продемонструвала залежність європейської безпеки від трансатлантичної співпраці та підтримки з боку США.
Бюлер також звернув увагу на те, що дискусії про вступ України до ЄС і НАТО нерозривно пов’язані з ширшим питанням архітектури безпеки на європейському континенті.
Українське питання і майбутнє Європи
На думку Ярослава Грицака, війна змусила Європу повернутися до дискусії про власну роль у сфері безпеки та міжнародної політики.
Він нагадує, що Європейський Союз тривалий час розвивався як проєкт економічної інтеграції та підтримання миру між державами-членами. Сьогодні ж перед ним постають нові виклики, пов’язані з війною, обороною та розширенням.
Повна версія - у доданому звуковому файлі:
27:04 PROFIT_2026_06_15_CZY POTRIBNA UKRAINA EUROPI.mp3 Чи потрібна Європі Україна? Що змінює початок переговорів про вступ до ЄС
Володимир Гарматюк