Процес вступу до Європейського Союзу не завершується в момент отримання статусу кандидата чи відкриття переговорів. Він передбачає глибоку перебудову державних інституцій — від судової системи до механізмів контролю за владою.
Україна отримала статус країни-кандидата на вступ до ЄС у 2022 році. Офіційні переговори про членство розпочалися 25 червня 2024 року. Першим етапом переговорного процесу став кластер «Основи» (Fundamentals), який охоплює верховенство права, роботу судової системи, боротьбу з корупцією, функціонування державних інституцій та захист основних прав.
Саме цей кластер вважається ключовим, оскільки прогрес у ньому визначає темп переговорів за іншими напрямками.
Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос наголошує: відкриття першого кластера — це не фінал, а початок складної роботи.
«Процес вступу ніколи не буває простим, але добре, коли ти маєш підтримку всіх 27 країн ЄС. Перший кластер — це лише частина. Нам залишається ще п’ять, які потрібно відкрити. Наступний крок — виконати проміжні бенчмарки, особливо щодо верховенства права. Це дуже велика робота», — сказала Марта Кос.
За її словами, технічно відкриття кластерів на місяць раніше чи пізніше не змінює суті процесу. Але політично та психологічно це має велике значення, адже демонструє, що країна рухається вперед.
Український виклик: реформи під час війни
Особливість українського шляху полягає в тому, що реформи відбуваються одночасно з повномасштабною війною.
Міністр юстиції та генеральний прокурор Польщі Вальдемар Журек зазначає: Україна перебуває у значно складнішій ситуації, ніж Польща свого часу.
«Одночасно вести повномасштабну війну зі світовою ядерною державою і реформувати країну — це справді виклик, гідний Геркулеса», — говорить Журек.
За його словами, у Польщі бачать не лише складність ситуації, а й силу українського суспільства.
«Ми захоплюємося стійкістю цього суспільства і волею до боротьби — з одного боку, за незалежність, а з іншого — за те, щоб опинитися у спільному правовому просторі Європейського Союзу», — зазначив польський міністр.
Водночас він звертає увагу, що війна створює додаткові ризики для будь-якої держави.
«Кожна війна такого масштабу певною мірою створює умови для виникнення корупційних процесів. Набагато складніше реформувати державу, яка перебуває у стані війни, тому що іноді пріоритетом стає утримання фронту, виробництво озброєння чи його доставка», — сказав Журек.
Антикорупційні органи мають доводити справи до кінця
Польський досвід, за словами Журека, показує: важливі не лише створені закони, а й здатність інституцій діяти незалежно.
Він позитивно оцінює роботу українських антикорупційних органів.
«Ми знаємо представників українських інституцій — НАБУ і САП, які дуже активно борються з корупцією. Ми знаємо, що Україна мала корупційну проблему і вона досі залишається. Але мене особисто тішить те, що я бачу приклади висунення обвинувачень, арештів, притягнення до суду людей, які займають найвищі позиції в ієрархії. Це означає, що держава працює», — наголосив він.
За його словами, саме можливість розслідувати справи незалежно від статусу людини є одним із головних показників зрілості державних інституцій.
Урок Польщі: незалежність має бути захищена
Польща також має власний досвід проблем із незалежністю правоохоронної системи.
Прокурор Національної прокуратури Польщі Яцек Білевич зазначає, що одним із головних уроків польської євроінтеграції стало розуміння: гарантії незалежності не можуть залежати лише від звичайних законів.
«Головний урок, який ми з цього винесли, полягає в тому, що найважливіше — це незалежність прокуратури. Але ця незалежність має бути гарантована Конституцією. Наш досвід показує, що самих лише гарантій, закріплених у звичайному законодавстві, недостатньо», — сказав Білевич.
За його словами, якщо правила роботи прокуратури можна змінити простою більшістю голосів у парламенті, то після зміни влади може змінитися і сама система управління.
Саме тому Польща вважає важливим закріплення ключових гарантій на конституційному рівні.
Судова система і довіра бізнесу
Окремий акцент польські представники роблять на судовій системі. На їхню думку, саме незалежні суди є умовою не лише демократії, а й економічного розвитку.
Вальдемар Журек наголошує: бізнес прийде в Україну тоді, коли матиме впевненість у стабільності правил.
«Бізнес прийде в Україну тоді, коли підприємці матимуть усвідомлення, що суди є незалежними, що вони не піддаються політичному впливу, що існують вільні медіа», — сказав польський міністр.
За його словами, важливими є не лише суди й прокуратура, а й сильні незалежні медіа, які можуть контролювати владу.
Розширення ЄС може змінюватися
Водночас у Європейському Союзі дедалі частіше говорять про зміну самого підходу до розширення.
Країни-кандидати й надалі повинні виконувати всі умови вступу. Але окремі елементи інтеграції можуть відбуватися поступово — ще до повного членства. Це може стосуватися участі в європейських програмах, політиках і механізмах.
Такий підхід, за словами представників Єврокомісії, дозволяє громадянам бачити практичний результат реформ швидше, а не чекати остаточного рішення про членство роками.
11:44 Europejski.mp3 Верховенство права як головний тест для України: чому шлях до ЄС починається не з Брюсселя, а з реформ інституцій
Володимир Гарматюк