У вівторок, 31 березня, у Вроцлаві відбувся форум, присвячений питанням міграції. Захід стосувався економічної інтеграції біженців з України після того, як 2027 року припиниться дія директиви Європейського Союзу про тимчасовий захист.
Гостем Польської служби Польського радіо для закордону був Рафал Костшинський з фонду International Rescue Committee Polska, це організатор заходу. Розмовляла з ним журналістка Катажина Сееман.
Додаймо, серед статутних цілей фонду — дії та підтримка жертв утисків, людей, які зазнають переслідування з політичних, расових або релігійних причин, біженців, переміщених осіб, жертв війни або стихійного лиха, а також порятунок життя та допомога в умовах стихійного лиха.
Перш ніж розпитати про сам форум у Вроцлаві, його перебіг та висновки, гостя попросили пояснити, чим є директива Європейського Союзу про тимчасовий захист і які наслідки матиме завершення її дії.
«Директиву введено внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році саме для того, щоб людям, які тікали з приводу цього конфлікту, — а їх були мільйони, — до країн Європейського Союзу, надати можливість негайно отримати міжнародний захист, із повним доступом до ринку праці, освіти та медичних послуг. І загалом усіх тих переваг, якими користуються громадяни країн Європейського Союзу. Метою було максимально спростити процедури, так, щоб не входити у якісь довготривалі бухгалтерсько-бюрократичні складнощі, а просто мати захист відразу після перетину кордону Європейського Союзу. Зрештою, такий статус запроваджено також у кількох країнах, які не належать до Європейського Союзу, на основі реплікації.
Але в березні 2027 року його будуть скасовувати. Ми ще не знаємо подробиць, що саме буде після цього скасування. Деякі держави впроваджують рішення, які вже більш-менш відомі, але загальна картина для нас ще не зовсім зрозуміла. Звернімо увагу: важливо зазначити, якими можуть бути загрози, проблеми, виклики, щоб уже тепер, за рік до закінчення дії тимчасового захисту, бути підготовленими до того, що буде потім», — сказав Рафал Костшинський.
Чи є вже якісь сигнали, як інші країни Європейського Союзу справляються з правовою прогалиною, якої польська сторона насправді побоюється найбільше?
«Це дуже влучне запитання. Ми будемо мапувати ці приклади та загрози в межах проєкту, в якому International Rescue Committee Польща є проєктним лідером. Будемо цим займатися, а також будемо ідентифікувати ті речі, які є певними загрозами, що вимагають нагальної уваги. Ми будемо проводити адвокаційну місію — і в Брюсселі, і в окремих країнах — саме для того, щоб вказати усі ці загрози та максимально знизити ризик їх виникнення», — заявив Рафал Костшинський з фонду International Rescue Committee Polska.
Уже сказано, що після того, як почалося повномасштабне російське вторгнення в Україну, до Польщі прибули мільйони біженців, і більшість із них чудово адаптувалася й знайшла собі місце на польському ринку праці: і як працівники, і також як підприємці. У програмі Форуму стосовно міграції у Вроцлаві багато уваги приділено стабільності зайнятості. Чи надходять уже від підприємців якісь конкретні сигнали, побоювання щодо того, що може відбутися за рік, після зміни, тобто коли втратить чинність директива Європейського Союзу про тимчасовий захист?
«Сигнали та побоювання, звичайно, надходять, адже не може бути інакше, тому що є кілька причин. Найважливішим приводом, на якому ми сильно зосередилися, було те, що в разі відтоку кількадесяти чи навіть кількохсот тисяч людей з України, які або захочуть, або будуть змушені повернутися до своєї країни внаслідок припинення дії цього тимчасового захисту, ринок праці неминуче зміниться; він буде змушений реагувати на це. А як відреагує — ми лише побачимо. Це ж зовсім не так, що люди з України забирають у когось роботу. Як правило, у переважній більшості (я думаю, можна оцінити, що 90 відсотків або більше), вони виконують функції та завдання, яких в іншому випадку ніхто б не виконував, тому що на таку роботу не було б попиту.
Отже, на ринку праці виникне прогалина, і невідомо, як ця прогалина буде заповнюватися. Для нас як спільноти, суспільства, це може бути якоюсь незначною проблемою. Але з погляду підприємців, а також із погляду роботодавців це проблема, яка може вирішувати про їхнє бути чи не бути. І ми тут не говоримо про українські компанії; ми говоримо про польські компанії, які можуть опинитися в такій ситуації, що раптом усі їхні фінансові показники вийдуть з-під контролю, і ці компанії будуть змушені серйозно прореформувати свою діяльність або ліквідуватися», — сказав Рафал Костшинський.
Чимало уваги ви приділили також обговоренню присутності молоді на ринку праці. З якими особливими перешкодами стикаються саме молоді біженці, які входять у доросле життя в Польщі? І чи система може якось їм допомогти?
«Одним із головних бар’єрів, про які система може багато сказати, і, зрештою, говорить (усе воно функціонує зовсім непогано, але може бути ще краще), є мовний бар’єр. Тому що молоді люди, які сюди приїжджають, — до речі, це стосується, в принципі, всіх поколінь, — не завжди добре або достатньо добре знають польську мову. Щоб виконувати більшість робіт, які беруть на себе люди з України, достатньо основного або відносно непоганого знання польської мови. Але є такі посади, на яких необхідне хороше володіння польською, глибоке знання мови. І ми знаємо, що ця мова зовсім непроста. Навіть для українця вона не є простою. У цій сфері, так би мовити, велика прогалина, і тут потрібна потужна системна підтримка, щоб заповнити цю прогалину якісним навчанням польської мови. Ось тут і є критичне місце.
Ще одним таким місцем є, наприклад, невизнання здобутої освіти. Часто виникає проблема з тим, щоб треба — й тут прозвучить складне слово — нострифікувати у Польщі документи про здобуття освіти. Так щоб і досвід і саму освіту, здобуту на території України, могли враховувати в Польщі. Люди, які сюди приїжджають, навіть молоді особи, дуже часто мають уже певний професійний досвід, знання, здобули освіту. І вони мають проблему з можливістю влаштуватися на роботу згідно зі своєю професією, відповідно до здобутих навичок. Я думаю, приблизно 90 відсотків осіб працюють нижче своєї кваліфікації або у сферах, які не мають зовсім нічого спільного з підготовкою, яку вони здобули», — заявив Рафал Костшинський з фонду International Rescue Committee Polska.
Як, отже, можна підсумувати форум у справах міграції, що відбувся у Вроцлаві: як проходили переговори і чи вдалося досягти поставлених цілей?
«Нам вдалося змапувати всі загрози, які мають місце. Звісно, в нас немає від них панацеї. Рішення необхідно буде досягти передусім на місцевих рівнях. Адже в таких випадках найбільший тягар завжди беруть на себе самоврядування і місцева влада, отже, й у випадках, коли приймають у себе мільйони або сотні тисяч людей. Усі ці загрози ми виокремили. Надалі невідомо, що буде з українцями на ринку праці. Чи зможуть вони відкривати економічну діяльність. Поки що це залишається під великим знаком питання. Чи будуть вони змушені повернутися до своєї країни, чи їх заохочуватимуть, але у такий спосіб, щоб важко було їм відмовити; а ми добре знаємо, що ситуація в їхній країні, попри чотири роки збройного конфлікту, не змінилася.
Надалі не є можливими безпечні повернення, по суті, в жодному регіоні. Адже в кожному з регіонів можуть упасти ворожі безпілотники або з’явитися іншого роду загроза. Особливо в Харкові та на східних рубежах України, а також на півдні, неподалік Криму. Там ситуація загрози є постійною. Тож ми займалися цими питаннями.
При нагоді я дуже хотів би подякувати представникам Європейської комісії, які прибули на форум, Міністерства праці і соціальної політики, воєводським управлінням праці і панові президенту Вроцлава (президентами у Польщі називають мерів найбільших міст — ред.) та його заступнику. Їхня активність показує, що зацікавлення регіону у вирішенні цієї ситуації та в представлення мапування проблем, пов’язаних із планами завершити дію тимчасового захисту в ЄС, є великим і щирим. Видно, що існує така потреба», — заявив Рафал Костшинський з фонду International Rescue Committee Polska.
Дія директиви Європейського Союзу про тимчасовий захист припиняється лише за рік. Але, як чуємо, побоювання та загрози з’являються вже зараз. Мільйони людей в усьому ЄС, а серед них громадяни України, можуть опинитися в невизначеній правовій ситуації. У повідомленні Польському радіо Рафал Костшинський також наголосив, що йдеться не лише про гуманітарні питання, а й про конкретні фінансові показники.
«Біженці з України, які створюють власний бізнес і без обмежень виходять на польський ринок праці, дуже реально включаються у створення валового внутрішнього продукту. 2024 року це було 2,7 відсотка. Це значно більше, ніж фінансовий внесок Польщі у допомогу біженцям з України. Важливо, щоб ці особи могли продовжувати сплачувати свій внесок. Це добре для них, але й для суспільства, яке їх приймає», — додав Рафал Костшинський.
Мільйони біженців знайшли у Польщі притулок, доступ до роботи, школи та медичного лікування завдяки тимчасовим правилам ЄС. Проблема в тому, що за рік їхня дія закінчується, а чітких рішень на майбутнє досі немає — відзначив президент Фонду «Україна» Артем Зозуля. За його словами, зміни стосуються найменш захищених груп суспільства.
«Обмеження цих виплат стали найбільшим ударом для групи, яка найбільше потребує захисту: багатодітних матерів, осіб з інвалідністю або важкими захворюваннями. Мене трохи дивує, коли, з одного боку, розмовляємо про те, як Польща зекономить кілька мільйонів злотих завдяки тому, що викине з країни осіб з інвалідністю... при тому, що вона є двадцятою економікою світу. На мою думку, тут деяка суперечність. Війна надалі триває; приводи, чому біженці приїхали до Польщі, не змінилися», — сказав Артем Зозуля.
За оцінками, тимчасовим захистом у Польщі користується приблизно один мільйон українців.
Тимчасовий захист у ЄС діятиме до 4 березня 2027 року. Якщо ситуація в Україні зміниться, Європейська комісія може подати Раді пропозицію тимчасово припинити тимчасовий захист раніше.
Держави-члени ЄС зараз обговорюють рекомендацію Ради, яка прокладе шлях для скоординованих майбутніх рішень після закінчення терміну дії тимчасового захисту. Це дозволить біженцям отримати альтернативний статус проживання або поступово повернутися в Україну.
Red.Polska PRdZ/Н.Б.