Думаю, що ви теж інколи замислюєтеся, чи можна було Україні краще підготуватися до повномасштабного вторгнення, особливо враховуючи досвід від 2014 року. Мені болить ця думка, бо я впевнена на сто відсотків, що можна було. Якимось там виправданням у цьому сенсі є те, що росіяни протягом більш як 300 років вели проти нас когнітивну війну, жертвами чи слугами якої стали чимало українських громадян і саме таких прикормлених чи приляканих російські таємні чи й нетаємні агенти пропихали до влади в Україні, щоби їхніми руками потім руйнувати українську суб’єктність і готовність до війни. Водночас лишається питання, наскільки можна в принципі бути готовим до війни, якщо ти не агресор...
Саме з таких суперважких, але постійно актуальних для України запитання я почала розмову з відомою фахівчинею з питань інформації та гібридної війни з Жаннет Серрітслев із Королівської Данської військової академії. Тож наскільки, на її думку, Україна була готова до повномасштабної війни 2022 року й чи в принципі можна бути готовим:
«Це багато запитань. З погляду ззовні у мене складається враження, що Україна багато чого навчилася з того, що сталося у 2014 році, і це було частиною суспільної підготовки, я б сказала, до повномасштабного вторгнення у 2022 році. Проте, звичайно, знову ж таки, на мій погляд ззовні, Україна багато чого навчилася швидко, оскільки їй необхідно було це зробити.
Ми вражені, коли спостерігаємо, як країна в цілому, включно з цивільним суспільством, так багато чого навчилася, навчилася готуватися, жити в цій ситуації та зміцнювати суспільство. І це, я б сказала, стало великим натхненням для Європи, зокрема й для Данії.
Повномасштабне вторгнення 2022 року, звичайно, також стало сигналом тривоги для всієї Європи, зокрема змінило данський підхід до готовності. Тож після 22-го року, ми розглянули, що насправді сталося в Україні, і чого ми можемо з цього навчитися.
Якщо говорити детальніше, то до 2022 року в Данії не було офіційних рекомендацій щодо того, як підготуватися вдома. Проте в 2024 році ми отримали ці офіційні рекомендації, що мати для забезпечення свого домогосподарства водою, їжею тощо протягом трьох днів. Тепер вони є, і я не думаю, що вони з’явилися би, якби не 2022-й. Тож повномасштабне вторгнення змінило підхід, змінило оцінку загрози також у дансько-скандинавському контексті.
Тож так, із 22-го року багато чого сталося в данському суспільстві: від політичних вказівок і того, що робить влада, - до офіційних рекомендацій громадянам».
Данський досвід хоча й географічно далекий від нас, але близький за людськими вимірами.
Ані Європа, ані Україна, ані світ загалом не хотів адекватно різко й сильно реагувати на російське агресію проти Чечні, проти Молдови, проти Грузії чи Сирії. Поодинокі голоси реалістів і навіть життя героїв, які намагалися протистояти цій агресії потонули в загальному егоїзмі. Зрештою, навіть на захоплення Криму реакція була абсолютно неадекватною, зокрема і в Україні.
Знадобився жахливий досвід 2022 року, щоби навіть ті країни Європи, які не підлягають безпосередній загрозі, змінили світогляд і таки оголосили готовність або щонайменше підготовку до неї.
Про зростання тиску гібридної та когнітивної війни на Європу, суспільний інтерес до медіаграмотності, американську офіційну інформацію, яка нагадує російську пропаганду та про повну зміну світобачення від 2022 року, - запрошую послухати в доданому звуковому файлі або в подкастах.