Скасування санкцій проти патріарха Кирила й колишнього керівника Лукойлу — це лише частина того, що встиг наробити новий прем'єр Болгарії за три місяці при владі.
Останні парламентські вибори в Болгарії, після цілої низки щокількамісячних виборів, нарешті принесли кандидату на прем’єра величезну явку й дуже переконливу кількість голосів. Однак від самого початку ситуація виглядала сумно як для України, так і для Європейського союзу, оскільки кандидат уже був при владі і проявив себе як виразний прихильник Росії.
Такий феєрверковий прихід до влади Румена Радева стався у складний період переходу Болгарії від 1 січня 2026 року із лева на євро. І хоча перехід відбувся спокійно й навіть позитивно, вибори стали дуже холодним душем для демократичної частини болгарського суспільства. Про зміни в Болгарії в умовах кількамісячного правління Румена Радева з його урядом розповів Ґеорґі Лозанов, медіаексперт, колишній очільник медіа-регулятора в Болгарії та політичний коментатор.
Відомий болгарський медіаексперт і політичний коментатор проаналізував сучасну політичну ситуацію в Болгарії, пояснивши причини зміцнення проросійських настроїв і приходу до влади політичних сил, які дедалі більше віддаляють країну від проєвропейського курсу.
Зараз, підкреслює експерт, прем’єр Радев випробовує реакцію як громадянського суспільства, так і Євросоюзу. Якщо відчує, що йому дозволено досягати його цілей, — буде провадити свою проросійську політику значно більш жорстко.
На думку експерта, ще під час першого президентського терміну Румена Радева було зрозуміло, яку політику він проводитиме, однак значна частина суспільства підтримала його як альтернативу попередній олігархічній моделі влади.
Пояснюючи нинішню ситуацію, Ґеорґі Лозанов звернувся до алегорії з мультфільму болгарського режисера Доньо Донєва «Три дурні» («Умно село»), у якому спроби позбутися однієї проблеми щоразу породжували нову. Саме так, на його переконання, розвиваються політичні процеси в Болгарії. Водночас експерт наголосив, що змінити ситуацію здатні насамперед сильне громадянське суспільство, а також подальший розвиток подій навколо війни в Україні та послідовна позиція Європейського Союзу щодо захисту принципів демократії й верховенства права.
Окрему увагу співрозмовник приділив ролі Європейського Союзу. На його думку, наразі Брюссель недостатньо жорстко реагує на дії болгарської влади, хоча вже помітні ознаки відходу країни від проєвропейського курсу. Лозанов також пояснив, що на відміну від Угорщини, де сильними залишаються традиції антикомуністичного спротиву, у Болгарії прихильність до Росії визначають «долею» країни, цей міф активно підтримується проросійськими силами та економічною співпрацею, зокрема в енергетичній сфері, яка загрожує новою залежністю від Росії та втратою демократичних і прозахідних набутків пострадянського періоду.
Завершуючи розмову, експерт торкнувся і відносин Болгарії з Туреччиною. Він визнав, що між двома країнами існує складна історична спадщина, однак найбільшу небезпеку вбачає не в самій Туреччині, а в можливості просування через окремі економічні проєкти російських інтересів. На його переконання, Болгарія після десятиліть звільнення від радянського впливу ризикує знову повернутися до замкненого політичного кола залежності від Росії.
Запрошую послухати розмову в доданому аудіофайлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк