Літо в Центральній Європі дедалі менше нагадує те, до якого ми звикли ще два десятиліття тому. Один тиждень приносить майже сорокаградусну спеку, інший — різке похолодання, зливи та шквальний вітер. Такі погодні контрасти вже не є винятком, а стають новою реальністю. Про це в ефірі Polskie Radio 24 заявив заступник міністра клімату та довкілля Польщі Кшиштоф Болеста. За його словами, екстремальні погодні явища траплятимуться дедалі частіше, а літо буде менш передбачуваним. Польща, як і більшість європейських країн, поки що не готова до таких викликів.
«Ми повинні значно краще підготуватися, бо насправді ще не готові. Достатньо подивитися на інфраструктуру. Сильні дощі, буревії чи підтоплення дедалі частіше показують, наскільки вразливими залишаються дороги, громадські простори й міські системи водовідведення», — зазначив Болеста.
Він наголосив, що міста й досі проєктують за принципами, які не враховують сучасних кліматичних реалій. Бетонні площі та вулиці накопичують тепло, створюючи так звані «острови спеки», тоді як нові проєкти повинні допомагати містам краще переживати хвилі високих температур і сильні опади.
На думку заступника міністра, європейська кліматична політика має два однаково важливі напрями. Перший — скорочення викидів парникових газів, другий — адаптація до вже неминучих наслідків зміни клімату. Саме останньому, визнає Болеста, у Європі тривалий час приділяли недостатньо уваги.
«Клімат змінюється, і ми повинні постійно до нього пристосовуватися. Це буде дорожче, але інфраструктура має бути готовою до частіших буревіїв, сильних злив і повеней», — підкреслив він.
Хвилі спеки цього літа різко збільшили попит на кондиціонери. Водночас дедалі частіше виникає питання: чи не призводить масове використання систем охолодження до ще більшого споживання електроенергії й, відповідно, до збільшення викидів? Болеста переконаний, що цей зв'язок не є таким однозначним.
«Основною проблемою Польщі є не викиди CO₂ як такі, а забруднення повітря, тобто смог. Електрифікація допомагає нам боротися саме із цим», — пояснив він.
За його словами, сучасні системи кондиціонування часто працюють і як теплові насоси, дозволяючи взимку опалювати будинки електроенергією замість спалювання палива.
Водночас Польща поки що не може повністю відмовитися від вугілля. Країна залишається індустріальною державою, а стабільну роботу енергосистеми сьогодні забезпечують саме великі вугільні електростанції. До моменту запуску атомної енергетики та подальшого розвитку відновлюваних джерел вони залишатимуться базою польської генерації.
Європейський Союз не відмовився від мети досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Однак, наголошує Болеста, це не означає, що реформи відкладено до середини століття.
До 2030 року ЄС планує скоротити викиди парникових газів на 55%, а до 2040-го — приблизно на 90%. Саме ці проміжні цілі визначають темп енергетичної трансформації.
«Ми маємо одночасно скорочувати викиди й пристосовуватися до змін клімату. Частину з них, особливо в нашій частині світу, ми вже не зможемо зупинити», — сказав заступник міністра.
Болеста також відкинув поширений аргумент, що кліматична політика Європи не має сенсу, поки інші країни продовжують активно використовувати вугілля. За словами урядовця, Китай, який сьогодні є найбільшим у світі джерелом викидів парникових газів, уже активно перебудовує свою енергетику. Країна й надалі використовує вугілля, але паралельно масштабно розвиває відновлювані джерела енергії та атомну енергетику.
«Коли ми зустрічаємося з китайською стороною на міжнародних кліматичних переговорах, вони обіцяють менше, ніж реально здатні виконати. А потім усі бачать, що Китай зробив більше, ніж задекларував», — зауважив Болеста.
На його думку, це суттєво відрізняється від європейського підходу, коли амбітні декларації не завжди супроводжувалися такими ж результатами. Окремо заступник міністра розкритикував рішення Німеччини закрити атомні електростанції після аварії на японській АЕС «Фукусіма».
«Для мене це рішення досі абсолютно незрозуміле — і як для людини, яка займається кліматичною політикою, і як для економіста», — сказав Болеста.
На його переконання, тодішній німецький уряд скористався суспільними страхами після аварії, щоб реалізувати політичні домовленості щодо відмови від атомної енергетики. З погляду сьогодення, вважає він, це рішення було помилковим, адже саме старі атомні електростанції нині виробляють одну з найдешевших електроенергій.
Попри всі виклики, Кшиштоф Болеста переконаний, що Польща переживає найбільшу енергетичну трансформацію у своїй історії. Країна одночасно розвиває відновлювану енергетику, готується до будівництва атомних електростанцій і модернізує енергосистему. За словами урядовця, якщо цей курс буде збережений, уже за кілька років Польща може стати менш вуглецевоємною економікою, ніж Німеччина.
Polskie Radio 24/опрацювала Христина Срібняк