X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Польсько-Український міст розвитку стартапів

18.09.2019 18:00
Розповідаємо про унікальну платформу із розвитку та підтримки польсько-української співпраці у сфері стартапів та інновацій
Аудіо
  • Rozwój i możliwości i ukraińskich startupów w Polsce oraz polsko-ukraińska współpraca w sferze startup projektów – manager inicjatywy Polsko-Ukraiński Most Współpracy Mykhajło Khałetskyi
.
Київ. Ілюстративне фотоfacebook.com/PLUAStartupBRIDGE/

Сьогодні розповімо про унікальну платформу, Польсько-Український міст для стартапів, завдяки якій автори та представники українських стартапів можуть комерціалізувати свій проєкт або знайти цікаві інвестиції, зокрема у Польщі.  

Польсько-Український міст для стартапів – це ряд зустрічей та конференцій для українських малих та середніх підприємств, зокрема для стартап-проєктів, що проходять на регіональному рівні в Україні, та передують щорічній підсумковій конференції Kyiv Tech Hub, що була вперше проведена у 2017 році за ініціативи Польського інституту у Києві та польської фундації Startup Hub Poland.

Ці регіональні зустрічі покликані розвинути польсько-український канал з реалізації найперспективніших стартапів з усіх куточків України. А тому до участі, крім українських підприємців та фірм, запрошують також польські фонди венчурного капіталу, а також представників польських установ з підтримки бізнесу.

За словами менеджера проєкту Польсько-Український міст для стартапів Михайла Халецького, ці зустрічі, що проводяться Фондом співпраці спільно із Міністерством інвестицій і розвитку Польщі, нині є дуже популярними, а у 2019-2020 роках планується 17 таких зустрічей і конференцій у різних регіонах України:

«Побачивши, як багато людей, як багато молодих українських підприємців приходить на цю конференцію поспілкуватися з польськими венчурними фондами і корпораціями, Міністерство інвестицій і розвитку Польщі задумалося над ширшою ініціативою, щоб не проводити тільки одну конференцію на рік, а зробити комплекс діяльності в Україні для того, щоб допомогти українським підприємцям і молодим інноваторам відкрити для себе можливості польського ринку».

За словами Михайла Халецького із платформи Польсько-Український міст для стартапів, попередні два роки українська система підтримки стартапів динамічно розвивалася. Сьогодні у країні над Дніпром є приблизно 20-30 цікавих стартапів, про які знають, зокрема у Польщі, і які виходять на міжнародні ринки. Є також ряд цікавих спільних польсько-українських стартапів, наприклад:

«Минулого року у межах Kyiv Tech Hub 2018 були нагороджені два проєкти: Technovator, що реалізує свої дослідження у Польщі та Азії, і другий проєкт – Dynamic Air Conditioning, що робить інтелігентні системи охолодження промислових приміщень, а також співпрацює з польським фондом та польськими дослідницькими інституціями. Також, наприклад, це Spinbackup – software-проєкт у сфері розробки програмного забезпечення. Він отримав минулого року фінансування від одного з польських венчурних фондів».

На сьогоднішній день чіткої бази для розвитку польсько-українських стартапів поки немає, оскільки кожен учасник як польського, так і українського ринку спілкується між собою і тому второваної стежки для підприємців з метою співпраці немає, – зазначає Халецький:

«Наше ключове завдання – побудувати таку стежку, зробити більш відкритим і прозорим спілкування українських та польських партнерів. З нашого цьогорічного досвіду зустрічей на регіональному рівні ми бачимо, що є досить цікаві українські стартапи, якими зацікавилися наші польські партнери з венчурних фондів. Наприклад, це проєкт Noplag – розробка програм для перевірки плагіату, перевірки правопису у документах. Це теж Uboro, що полегшує GPS-моніторинг, наприклад, логістичним фірмам, або теж Events Terminal – платформа, на якій можна знайти цікаві відеоролики з менторами, такий собі workshop. Усе це показує рівень зацікавлення проєктами в Україні, це свідчить, що вони на достатньому рівні, і що на них дивляться польські сусіди».

Михайло Халецький звернув увагу, що найбільш цікавими і активними містами в Україні з погляду стартапів цьогоріч були Вінниця, Житомир та Одеса. Однак не варто забувати, що Київ та Львів і в найближчому майбутньому залишатимуться гегемонами під оглядом притягнення стартапів. Отже, чим саме український ринок стартапів може зацікавити Польщу:

«Українські проєкти, передусім, цікаві двома речами. По-перше, це дуже добрий технологічний досвід команд. У нас дуже багато талановитих людей закінчують технічні виші. Тому у проєктах, повязаних з технологіями, наші випускники технічних вишів можуть зробити дійсно якісний продукт. По-друге, це орієнтованість на глобальний ринок. В Україні досі немає такого широкого ринку споживача. Наведу приклад – ВВП України дорівнює приблизно ВВП всієї Варшави як міста. Тому важко сказати, що стартап досягне успіху, якщо він працюватиме тільки для українського клієнта. Тому багато стартапів від самого початку орієнтуються на клієнтів за кордоном. Це дуже позитивно сприймають польські інвестори, і це також один з ключових елементів їхньої стратегії».

А що, у свою чергу, польська сторона може запропонувати українським стартапам? По-перше, це ціла польська екосистема підтримки стартапів, – каже Михайло Халецький:

«Підтримка стартапів починається у першу чергу з підтримки студентів, розвитку їхньої креативності. У Польщі це дуже добре видно на прикладі бізнес-інкубаторів при університетах. Далі, після цих інкубаторів, є дуже багато акселераторів – це вже наступний крок у розвитку проєкту. І пізніше фінальна стадія – це інвестиції. На польському ринку є дуже багато публічного і приватного капіталу для розвитку інвестицій. За останні роки більш ніж 2 млрд євро було призначено на безпосереднє фінансування інноваційних проєктів. Ці всі етапи відкриті і доступні також для українських підприємців».

На переконання менеджера платформи Польсько-Український міст для стартапів Михайла Халецького, українській владі бракує зміни підходу до ринку інновацій, а також відповідного законодавства, комерційного права та інституцій, що захищатимуть молодих українських підприємців та їхні стартапи. У Польщі, як додає він, державні установи і польські закони дуже підтримують інноваційні та наукові проєкти. А Варшава серед столиць Центрально-Східної Європи є лідером фінансування стартапів на ранньому етапі розвитку. Сама ж позиція Польщі, як висловився він, «Силіконової долини» Східної Європи, яка притягує старапи з усієї Європи, буде тільки зміцнюватися. Тому це те, до чого Україні слід приглядатися, тобто реплікувати польську модель, що дозволить розвинути на рівні країни сильну систему підтримки молодих учених та підприємців у своїй країні.  

На завершення додам, що найкращі стартапи, відібрані під час регіональних зустрічей платформи Польсько-Український міст для стартапів з представниками польських інвестиційних фондів, з’являться безпосередньо на Kyiv Tech Hub 3 жовтня 2019 року.

Тарас Андрухович