X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

У Польщі відбудеться V Ніч бібліотек

04.10.2019 16:35
Ніч у бібліотеці, непересічна зустріч із літературою та письменниками, а для когось, можливо, й перша у житті пригода із книжкою. Все це можна пережити під час П’ятої Ночі бібліотек
Аудіо
  • Про Ніч бібліотек 2019 розповідає координаторка цієї акції Катажина Солтан-Млодоженєц
    2019
Офіційний банер Ночі бібліотек 2019https://nocbibliotek.org/materialy-do-pobrania

Ніч у бібліотеці, непересічна зустріч із літературою та письменниками, а для когось, можливо, й перша у житті пригода із книжкою. Все це можна пережити під час П’ятої Ночі бібліотек, що відбуватиметься на терені усієї Польщі (і не лише там) 5 жовтня.

Організатором заходу, про участь у якому заявили майже 1800 бібліотек, є неурядова організація Центр громадянської освіти (Centrum Edukacji Obywatelskiej), а співорганізаторами Фонд Уся Польща читає дітям (Fundacja Cała Polska czyta dzieciom) та Фонд Розвитку інформаційного суспільства (Fundacja Rozwoju Społeczeństwa Informacyjnego). Співфінансує подію Міністерство культури і національної спадщини Польщі.

А з проханням детальніше розповісти про Ніч бібліотек я звернувся до координаторки акції Катажини Солтан-Млодоженєц:

- Цього року Ніч бібліотек відбувається вже вп’яте. Це загальнопольська акція, а навіть можу сказати, що вона міжнародна, оскільки до неї також приєднуються полонійні бібліотеки. Ця акція народилася, безперечно, завдяки ідеї Ночі музеїв, започаткованої в Німеччині. Однак, вона має дещо інакший характер. Звісно, об’єднує нас те, що це також важлива культурна подія, покликана заохотити людей до того, аби відвідати культурні установи, завітати до місць, до яких, можливо, у щоденній біганині не вистачає нам часу. Однак, наша ідея дещо інакша, адже ми хочемо схилити людей, аби вони вирушили до своїх локальних бібліотек, тобто до місць неподалік дому, де, якщо йдеться про показові події, безперечно, в рамках Ночі бібліотек багато що діється. Але ми не заохочуємо до подорожі на інший кінець міста або взагалі до іншого населеного пункту, аби щось виняткове побачити або з кимось винятковим зустрітися. Навпаки, ми радше закликаємо завітати до своєї бібліотеки, що насправді на цю ніч готує спеціальну програму. А при нагоді познайомитися із сусідами, інтегруватися із ними і відчути, що бібліотека – це саме наше місце, так зване третє місце після дому та школи або праці. Це місце, що просто для нас, наших потреб відкрите. Воно безкоштовне, демократичне, спроможне щось запропонувати людям кожного віку. Адже зазвичай публічні бібліотеки саме так функціонують. І у життя такого місця варто включитися.

- Ви підготували цьогоріч цілу низку подій, цікавих заходів, забав. Зокрема, йдеться про тематичну настільну гру. І всі ці події пов’язані з іменами певних письменників. Цього разу це Марек Гласко та Густав Герлінґ-Ґрудзінський…

- Щороку ця акція має нове гасло, нову тему, нову головну ідею. Цьогоріч це «Знайдімо спільну мову» (пол. «Znajdźmy wspólny język»). Це зумовлено і часом, коли відбувається акція, бо за тиждень ми маємо у Польщі парламентські вибори і для нас важливо, аби люди шукали того, що їх об’єднує, а не того, що різнить. Ми маємо враження, що книжки і література є, власне, чимось таким, і теж бібліотека є таким місцем. Але також щороку ми маємо літературних ювілярів. Це люди, творчість яких ми особливо хочемо нагадати, до читання яких ми прагнемо заохотити. Цьогоріч це Густав Герлінґ-Ґрудзінський, офіційний рік якого з нагоди його сторіччя ми у Польщі відзначаємо. А другим героєм нашої цьогорічної ночі є Марек Гласко. У цьому випадку – це 50-та річниця смерті. Ми би, звісно, більше хотіли відзначати річницю народження, але й така нагода добра для того, аби згадати творчість Гласка, більше, мабуть, відомого, як фігура, особистість, проте зовсім необов’язково його сьогодні читають, особливо молодь. Тому, якщо йдеться про Герлінґа, то на сайті нашої акції ми маємо цілу низку ідей, що можна зробити під час Ночі бібліотек. Зокрема це бібліотечна гра, присвячена життю і творчості Герлінґа-Ґрудзінського. А якщо йдеться про Марека Гласка, то ми випустили гру на взірець карткової гри «Флірт», дуже популярної якісь сто років тому, що служила встановленню відносин між людьми. Ми щороку випускаємо такий «Флірт» та висилаємо його до всіх бібліотек, що подадуть заявки на участь в акції (тобто, цього року до 1800). Це просто цитати з творчості конкретного письменника, вибрані з огляду на можливість ведення розмови, знайомства з новими людьми. Цитати, безперечно, повні гумору, але й загалом дуже гарні золоті думки, що із легкістю заохочують зазирнути до самої книжки. Такі цитати демонструють красу мислення і мови даного автора. Раніше ми вже мали «Флірт» з Болєславом Лєсьмяном, мали з Генриком Сєнкевичем, торік – у сторіччя Незалежності Польщі – «Флірт з Незалежною», тобто насамперед зі Скамандритами, а цьогоріч – із Мареком Гласком. Отже, кожен, хто завітає до своєї бібліотеки під час Ночі бібліотек, матиме шанс у такий «Флірт» зіграти.

- Мережа бібліотек у Польщі дуже розвинута. Проте всі ці бібліотеки дуже одна від одної відрізняються. Варто згадати, що завдяки польському Інституту книги з’являються нові бібліотеки. Маю на увазі програму інституту під назвою Бібліотека+, що перетворює такі установи у місце для зустрічей, зовсім необов’язково пов’язаних із книжкою. Хоча, звісно, це відбувається, однак, у книжковому, бібліотечному антуражі. Як, отже, ситуація із бібліотеками сьогодні у Польщі виглядає?

- Якщо йдеться про мережу бібліотек, то ми справді маємо чим пишатися, бо бібліотек у Польщі дуже багато, їх мережа дуже розвинута. У великих містах насправді можна сказати, що бібліотеки майже за кожним рогом. Натомість, у цій ситуації існує певна нерівновага, адже дуже багато залежить від місцевого самоврядування. Навіть та програма, про яку ви згадали, тобто Бібліотека+ - це була програма для невеликих населених пунктів (там було обмеження з огляду на чисельність жителів). Цю програму через Інститут книги співфінансувало Міністерство культури і національної спадщини, що, зрештою, є й нашим спонсором – саме завдяки Міністерству культури відбувається наша акція Ніч бібліотек. Це дуже велике співфінансування, що дозволяє інфраструктурнo розвинути таку бібліотеку. Проте ключовою тут є роль місцевого самоврядування, яке також повинно вкласти власні кошти. А, на жаль, це виглядає по-різному. Дуже часто бібліотека виявляється першим місцем, де скорочується праця, коли не вистачає фінансів. Адже відомо, що освіта, а особливо культура, - це галузі, що просто вимагають фінансування, бо не можуть забезпечити себе самостійно. Бібліотеки теж так функціонують. А вони, по-перше, повинні бути приємним місцем, до якого хочеться прийти, а не якимось темним і холодним. А, по-друге, вони повинні мати нові видання. Отже, ключовим тут є і сам будинок. І справді багато де з’явилися дивовижні, прекрасні, сучасні споруди. Ми, отримуючи відгуки після нашої акції, бачимо такі бібліотеки. Однак, дуже часто ми отримуємо сумну інформацію від інших бібліотекарів з подібних за розміром населених пунктів, котрі розповідають про те, що працюють в якомусь підвальному приміщенні, і мають можливість лише двічі на день відкривати бібліотеку, бо так виглядає їхня ставка, та взагалі не мають жодних грошей на закупівлю нових видань. Отже, ситуація справді дуже неоднорідна, але вона змінюється на краще.

- Щороку у березні Національна бібліотека у Варшаві представляє звіт про популярність читання у Польщі. І, на жаль, кожного року ці дані не надто оптимістичні – поляки читають мало. Як я розумію, одним з головних завдань Вашої акції є, власне, популяризація читання книжок. Чи, можливо, Ви маєте якусь інформацію про те, чи і як саме Ваш та інші схожі заходи позитивно вплинули на цю ситуацію?

- Якщо йдеться про рівень читання книжок у Польщі, то, на жаль, результати досліджень не оптимістичні. Оптимістичне, може, те, що ситуація не погіршується, але постійно залишається на тому ж ненайліпшому рівні. Але є, власне, такі акції, як наша, місією і ідеєю яких є популяризація читання книжок за посередництвом різноманітної довколакнижкової діяльності. Ми не проводимо жодних конкретних досліджень, а лише здійснюємо таку нашу невеличку оцінку, що свідчить про те, що такі заходи напевно дуже впливають на те, щоби полегшити дітям їхню першу зустріч із книжкою. Наш досвід показує, що коли хтось удома не має книжок, коли середовище, родина, в якій зростає, не читає, тоді все свідчить про те, що така ситуація радше у житті цієї людини не зміниться. Тобто дуже важливою є перша зустріч із книжкою. Тому треба, аби садок, школа сформували перший навик звертатися до книжок, показати, наскільки це прекрасно, які разом із відкриттям книжки відкриваються світи, як це нас збагачує. І в цьому полягає наше завдання: навіть якщо хтось приходить до бібліотеки, бо це відбувається вночі, отже діється щось виняткове, відбувається якийсь концерт або приваблює тема типу духів, вампірів тощо, що може таку людину заінтригувати, хоч вона може й не любити читання, то це також добра нагода аби прийти. Прийти і побачити, що бібліотека близько, що там відбувається щось цікаве, і, може, колись, прочитавши, скажімо, книжку про футболістів, хлопець захопиться читанням. Це діє саме так. Крок по кроку треба позитивно заохочувати, а не закидати дитині, що вона не читає, не вчиться тощо.

Антон Марчинський