X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Тут знаходиться центр світів» — міждисциплінарний проєкт у міському просторі Перемишля

19.12.2019 14:33
Ліля Каліновська: Хоч ми звернулися до історії, то насправді цей проект має пряме відношення до сьогодення — він твердо стоїть на цьому, що «тут і тепер»
Аудіо
          ,  2019
«Тут знаходиться центр світів» — міждисциплінарний проєкт у міському просторі Перемишля, грудень 2019TUM

На початку грудня на вулицях у центрі Перемишля гордо замайоріли прапори з написом «Тут знаходиться центр світів». Якщо коротко — вони сповіщали про важливий міждисциплінарний проєкт у просторі міста, який відбувся 13 і 14 грудня. Хоча правильніше буде сказати, що започаткований 13 грудня, тому що виставка художніх робіт експонуватиметься, зокрема на стінах місцевого Українського народного дому, ще деякий час. Сьогодні ми розповімо про зміст цього проєкту та про його не менш важливі контексти.

Ініціаторками заходу, його авторками, є дві перемишльські художниці і водночас міські активістки — Ядвіґа Савіцька і Ліля Каліновська.

Говорить Ядвіґа Савіцька:

— Проект під назвою «Тут знаходиться центр світів» виник з того, що, мабуть, всі жителі Перемишля вважають, що найкращі роки в історії нашого міста вже позаду. Говорячи про його «золотий вік» загалом мається на увазі ХІХ сторіччя та початок ХХ-ого, коли Перемишль, розташований між двома сильними культурними осередками — Краковом та Львовом, був дуже важливим міським центром для всього регіону. Це тоді тут вирувало життя, активно працювали різні культурні, музичні товариства, виходила низка газет. Цю констатацію неодмінно супроводжують роздуми про багатокультурність міста того часу. Отож, ми хотіли нагадати, що той добрий час в історії Перемишля, час, котрий багато-хто згадує з ностальгією, має дуже конкретний контекст — сильної присутності національних меншин, адже в той час тут жили євреї, українці й поляки, і кожна з цих націй складала близько третину городян. Та й внесок кожної з них у процвітання міста був вагомим...

Перемишль, що зараз розташований неподалік польсько-українського кордону, на межі ХІХ — ХХ століть входив до складу Австрійської імперії, інтелігенція спілкувалася німецькою мовою, а з тоді ж побудованого прекрасного залізничного вокзалу вирушали потяги до Відня і Будапешту. Анонсуючи проєкт, його ініціаторки пишуть: «місто [...] стає дедалі більш застійним та обезлюдненим, депопуляційним. Люди виїжджають у пошуках роботи, адже Перемишльський повіт зараз один із найбідніших у Польщі. Стан історичних будівель погіршується, а спроби оживити місто [...] не зупиняють марнотратства багатонаціональної спадщини. Прикордонне розташування Перемишля викликає занепокоєння у значної кількості жителів». Отож, контекст цього проекту — це також непроста сучасність, і в зв'язку з цим — спроба відповісти на запитання як це змінити, як заповнити місто, в тому числі й змістом — каже Ядвіґа Савіцька:

— Програма заходу мультидисциплінарна — включає мистецьку і наукову складові. Перший день проєкту (п'ятниця) — це відкриття художніх виставок. Другий день це лекції і доповіді істориків й літературознавців.

Мистецька складова — це перформанс «Дрогобич» відомої польської художниці Еви Зажицької, це виставка «тематичних» ялинок при кафе-книгарні «Лібера», що знаходиться у добре знаній втаємниченим кам'яниці № 26 біля площі Ринок (ці ялинки створили студентки художніх факультетів Перемишля і Ряшева). Друге місце експозиції — це вікна першого поверху Українського народного дому при вулиці Костюшка, 5 та вітрина сусіднього осідку Товариства любителів наук.
Ініціаторка проекту «Тут знаходиться центр світів» у Перемишлі — Ліля Калиновська:

— Уся виставка розміщена у вітринах будинків, вона відкрита на перехожого, легко для нього доступна. Наш ідея — щоб зустріч з мистецтвом нашого проекту була доволі випадковою. Тому й усі роботи (а це в основному малі форми) розміщені наче потайки. Нам йшлося про те, щоб ця виставка і наш умовний центр світів був дещо неочікуваним для глядача...

А ще — слід додати, — щоб змусив його задуматися над перемишльською дійсністю та минулим. До останнього зверталася й наукова частина заходу, де йшлося про бурхливий період формування національної ідентичності трьох національностей (сіоністський рух, боротьба за незалежність поляків та українців).

Ядвіґа Савіцька:

—Ми ще нагадуємо про важливі історичні постаті того часу, особливу увагу приділяючи культуротворчій ролі жінок родом із Перемишля або сильно пов’язаних із нашим містом. Тому й не випадково частина нашого заходу проводиться біля будинку № 26 при Ринку, де в різний час жили дві славні перемишлянки — Гелена Деутш і Олена Кульчицька.

Це не єдиний спільний знаменник цих жінок І-ої половини ХХ сторіччя — другий це емансипація: Гелена Деутш, яка походила зі сполонізованої єврейської сім'ї, увійшла до історії як асистентка творця теорії психоаналізу Зиґмунда Фрейда та перша психоаналітичка, яка спеціалізувалася у психології та сексуальності жінки. Олена Кульчицька — відома художниця українського модерну, була першою українкою, яка здобула вищу художню освіту.

Ліля Каліновська:

— Хоч ми звернулися до історії, то насправді цей проект має пряме відношення до сьогодення — він твердо стоїть на цьому, що «тут і тепер». А щодо багатокультурності — на мою думку, це великий виклик, зокрема нині, тому, що живемо у складні часи. Ні для мене, ні для інших художників з Перемишля, Люблина і Ряшева, які демонструють свої роботи у вітринах Українського народного дому, багатокультурність це не є щось просте і легке, що можна собі от так вигладити. Ми розуміємо, що це великий виклик. Співпраця людей, що представляють різні кола, різні культури, і яких об'єднує Перемишль, для котрих він є так само цінним і важливим. — ось саме тим і є для мене багатокультурність... Це прекрасно демонструють перемишляни різних національностей, що діють у дуже мені близькій ініціативі «Спільно на 100».
 
Проте, підкреслюють ініціаторки, проект об'єднав чимало різних середовищ і установ Перемишля, які сприйняли його з ентузіазмом. Крім уже названих у цій передачі, це Товариство друзів наук, Товариство для благоустрою міста, місцевий гурток Об'єднання українців у Польщі, Державна вища східноєвропейська школа, Галерея сучасного мистецтва, Національний музей Перемишльської землі та художній факультет Ряшівського університету. І слід підкреслити, що дуже важливою для здійснення цього небуденного і дуже успішного (як виявилося) задуму була підтримка Інституту Ґете у Кракові.
 
Галина Леськів, Наталя Бень, Дарія Кубацька

Побач більше на цю тему: Перемишль