X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

У Польщі дослідили, як пандемія COVID-19 вплинула на ситуацію українських мігранток

18.04.2021 19:21
Про результати дослідження проведеного Фондом «Наш вибір», розмовляємо з його головою Мирославою Керик
Аудіо
  • Дослідження «Ситуація українських мігранток в Польщі під час COVID-19»
Ілюстраційне фотоPxhere/domnena publiczna

Дослідження «Ситуація українських мігранток в Польщі під час COVID-19» було проведено Фондом «Наш вибір». На зв’язку зі студією Української служби Польського радіо – голова фонду та співавторка дослідження Мирослава Керик.

«Це дослідження ми провели у жовтні-листопаді-грудні минулого року. Ми розмовляли із дванадцятьма мігрантками та кількома експертами і експертками зі сфери ринку праці та допомоги мігрантам. Наші респондентки представляли різні галузі – гастрономію, прибирання, опіка над старшими людьми та дітьми, нерухомість, мистецька та медична галузі».

«З одного боку, нашою метою було показати проблеми, з якими стикаються мігрантки під час пандемії коронавірусу, а з другого боку – дати старт певним діям, почати дискусію, включити різних акторів, тобто і державну владу на різних рівнях, і громадські організації, і профсоюзи. Ми хочемо почати дискусію (на цю тему – ред.) і привести до певних вирішень».

«Якщо говорити про ключові проблеми, то можемо сказати, що проблеми, які існували до пандемії, тепер загострилися. Це, зокрема, справи, пов’язані з легалізацією перебування. І ще перед пандемією ситуація була складна, процедури – довгі, а час очікування на рішення вагався від кількох місяців до понад року. Під час пандемії, коли установи обмежили контакт з мігрантами і в якийсь момент перестали приймати зголошення, люди були у підвішеному стані, а частина з них надалі перебуває у процесі легалізації. Натомість мігранти, котрі очікують на право перебування у Польщі, не мають певних пільг. Я маю на увазі допомогу в рамках програми «500+» або допомогу для самотніх матерів. Крім цього, іноземці повинні мати дозвіл на працю в конкретного працедавця на визначене місце праці. Внаслідок пандемії багато секторів значно обмежили працевлаштування, відповідно люди втратили працю, і одночасно – право на перебування у Польщі. Якщо вони знаходили нову працю, вони мусили почати нову процедуру, а як я сказала, установи діють повільно, або перестали приймати заяви. Були такі ситуації, що респондентки, котрим працедавець запевняв помешкання, після того, як втратили працю, опинилися на вулиці».

«Ми постулюємо, щоби спростити процедуру легалізації, щоби дозвіл на працю не видавати на конкретну працю, а розширити на галузь. Якщо буде видаватися дозвіл на якийсь сектор, то навіть, коли людина змінить працю, вона залишиться в легальній зоні. Друге завдання – це системне покращення функціонування воєводських установ, які відповідають за легалізацію перебування іноземців. Крім цього, Польща повинна опрацювати свою міграційну політику. На нашу думку, цю політику слід опрацьовувати за участі і громадськості, і громадських організацій, і профспілок, і бізнесу, і державних установ».

«Пандемія показала, що ситуація домашніх працівниць є вразливою – вони найчастіше не мають договорів про працю, де були би прописані їхні обов’язки та обов’язки працедавця. І якщо стається така ситуація як пандемія, вони залишаються абсолютно без захисту. Тобто вони не можуть звертатися в державні установи, які захищають права працівників, ані профспілки такої немає. Ми рекомендуємо опрацювання взірців трудових контрактів для домашніх працівниць, в яких будуть прописані права та обов’язки працівниці та роботодавця».

«Під час дослідження ми розмовляли з представницями трьох організацій, які займаються допомогою жертвам домашнього насильства. Вони наголосили на посиленні цієї проблеми в умовах локдауну. Дослідження з інших країн теж показують, що під час локдауну, з одного боку, зменшується рівень злочинності на вулицях, але насильство переноситься на домашній ґрунт. Наші респондентки, на жаль, нам говорили, що поліція часто не хоче приймати зголошення через акцент. Жінки часто, через незнання мови, не могли пояснити в чому справа».

Повну версію розмови слухайте у доданому файлі

Яна Стемпнєвич