X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Кожен з нас по-своєму "чорнобилець": 35 років після трагедії

27.04.2021 19:18
У контексті культури пам'яті, катастрофа стає основною рамкою пам’яті, що створює покоління, нову ідентичність покоління Чорнобиля, для якого відчуття катастрофи стає чимось буденним, всюдисущим, а наслідки катастрофи змінюють не лише країну і уявлення про неї, але й також уявлення про самих себе, про ідентичність
Аудіо
  • Як про Чорнобильську трагедію говорить сучасна гуманістика, як вона відображається у сучасному мистецтві - про це у розмові з доктором, україністом з Ягеллонського університету Павлом Крупою
,
Чорнобиль, ілюстраційне фотоpxhere.com/CC0 Domena publiczna

Минає 35 років з часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Ця трагедія торкнулася багатьох людей у світі, а її масштаби та вплив на життя і здоров'я неосяжні. Як про Чорнобильську трагедію говорить сучасна гуманістика, як вона відображається у сучасному мистецтві? Про це у розмові з доктором, україністом з Ягеллонського університету Павлом Крупою.

Спробуймо відповісти на запитання, хто такі чорнобильці, адже це питання доволі складне. Як підкреслює дослідниця соціальної антропології та культурогології Віта Яковлєва, щоб зрозуміти наскільки Чорнобильська катастрофа вплинула на Україну і світ, слід в першу чергу зрозуміти, що ми всі пам’ятаємо про Чорнобиль, що саме пам’ятаємо і чому. Чому, як каже дослідниця, кожен з нас є по-своєму „чорнобильцем”. Питання, хто такі чорнобильці, це питання культури пам’яті – що ми пам’ятаємо і чому? У первісному розумінні, що прописано в законі України, чорнобильцями є особи, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС і це найперше розуміння цього слова. Чорнобильці – це учасники ліквідації наслідків аварії, громадяни, що брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків у зоні відчуження, це також потерпілі від Чорнобильської катастрофи. Пам’ять про них це передусім пам’ять про так званих „ліквідаторів”. Більше пам’ятаємо про них, ніж про переселенців, які також постраждали у катастрофі.

Onuka - Mainland


Але існує також інше поняття розуміння чорнобильців. Як переконує Віта Яковлєва, катастрофу Чорнобиля було відчуто за межами його просторової зони, тому не лише люди з посвідченнями постраждалих відчули катастрофу та її наслідки. У цьому розумінні катастрофа стає основною рамкою пам’яті, що створює покоління, нову ідентичність, покоління Чорнобиля, для якого відчуття катастрофи стає чимось буденним, всюдисущим, а наслідки катастрофи змінюють не лише країну і уявлення про неї, але й також уявлення про самих себе, про ідентичність, - розповідає Павло Крупа.

Запрошуємо послухати інтерв’ю повністю у доданому звуковому файлі

Мар’яна Кріль