X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Дитина з досвідом міграції у новій школі — криза третього місяця

25.12.2021 20:55
У зв'язку з міграційною хвилею останніх років, до освітніх закладів потрапляє все більше дітей іноземців. Як ці діти адаптуються в новій польській школі і як до навчання таких учнів підготовлені самі школи, що до того загалом були однонаціональними і монокультурними? Про це ми говорили з Мирославою Ганаско — вчителькою з Битова в Поморському воєводстві, яка на щодень навчає дітей мігрантів із України і Білорусі
Аудіо
Zdjęcie ilustracyjne
Zdjęcie ilustracyjneshutterstock.com/Evgeny Atamanenko

Почнемо з того, що за польським законодавством кожна дитина (віком від 7 до 18 років), яка проживає у Польщі, підлягає шкільному обов’язку. І немає значення, чи це польська громадянка, польський громадянин, чи ні, та який мігрантський статус у її батьків. Вона повинна ходити до школи, в іншому випадку щодо батьків можуть бути застосовані санкції. Навчання дітей є безкоштовним.

І так, у зв'язку з міграційною хвилею останніх років, до освітніх закладів потрапляє все більше дітей іноземців. Як ці діти адаптуються в новій школі, де інша мова, інші звичаї і норми, інші вчителі і колеги? І як до навчання таких учнів підготовлені самі школи?

Про це ми говорили з вчителькою, яка на щодень навчає дітей мігрантів із України і Білорусі та допомагає їм адаптуватися до нових реалій. Мирослава Ганаско викладає польську і українську мови в Початковій школі у повітовому місті Битів (поль. Bytów), що в Поморському воєводстві неподалік Ґданська. Водночас вона є такою собі нештатною міжкультурною асистенткою, з одного боку — учня і батьків із досвідом міграції, а з іншого — своїх колег-вчителів та інших школярів, адже практично щодня їй доводиться вирішувати проблеми, які супроводжують процес адаптування іноземної дитини. Сьогодні ітиме мова лише про одну з таких проблем, яку умовно можна назвати кризою третього місяця.

Слід додати, що мігрантська хвиля останніх років суттєво змінює обличчя польської школи, яка традиційно була майже однонаціональною і монокультурною. І якщо з цього приводу у воєводських центрах почали розробляти методику навчання іноземних учнів, забезпечувати їх міжкультурними асистентами, то у малих містах таке поки що відсутнє. Отже, у повітовому Битові, де Мирослава Ганаско працює, вона, силою обставин (і своєї небайдужості), по суті є такою міжкультурною асистенткою.

У перші три місяці новоприбула дитина, новий учень — у центрі уваги не лише батьків — більше уваги йому приділяють і вчителі, і однокласники; у класі є навіть учень, який, на прохання педагогів, спеціально опікується новим колегою. Отож, спочатку, аін, так би мовити, зірка і «пільговик». Однак з часом це змінюється... Як правило, третього місяця психологи і вчителі спостерігають спад активності такої дитини, іноді навіть депресивні стани, спричинені тугою за втраченим. Вчителька Мирослава Ганаско знає такі складні випадки із досвіду своєї роботи.

Криза 3-го місяця у навчанні мігрантської дитини, про яку говорила Мирослава Ганаско, — це не єдина складність як для батьків і дітей із досвідом міграції, так і їхніх вчителів. Інші, це, наприклад, питання навчання польської мови як іноземної, це відмінності у способі функціонування освітнього закладу, хоч би шкільних норм та звичаїв. До цих тем ми незабаром повернемося.

Запрошуємо Вас послухати повну версію передачі у прикріпленому звуковому файлі.

Галина Леськів, Яна Стемпнєвич



Побач більше на цю тему: мігранти українці у Польщі