У цій передачі ми повернемося до освітніх питань, а точніше — навчання дітей з досвідом міграції, яких у польських школах є все більше. За даними Міністерства освіти і науки, кількість іноземних учнів, які навчаються в польській системі освіти, зросла з 9 610 у 2009 році до 133 281 у вересні 2021 року.
Нещодавно ми говорили про кризу третього місяця, що нерідко торкається учнів у перші місяці навчання у новій країні. Сьогодні поговоримо про інше: про те, з яким знанням польської мови вони починають навчання, на яку допомогу у її вивченні і взагалі у всьому освітньому процесі іноземні батьки і учні можуть розраховувати, як мігрантські діти адаптуються до нових умов, і як до навчання нових учнів підготовлені педагоги польських шкіл.
Про це ми говорили з Мирославою Ганаско — вчителькою польської і української мов у початковій школі у повітовому місті Битів (Bytów), що в Поморському воєводстві неподалік Ґданська. Вона навчає дітей мігрантів з України і Білорусі і також, як громадська, можна сказати, міжкультурна асистентка, допомагає їм адаптуватися до нових реалій. Практично щодня їй доводиться вирішувати проблеми, з якими у стінах школи стикаються учні, їхні батьки та учителі.
За польським законодавством, кожна дитина, яка не є громадянином Польщі, має право на додаткові безплатні уроки з польської мови у школі, яку вона відвідує, протягом перших 12 місяців — це принаймні дві академічні години на тиждень (в Польщі академічна година становить 45 хвилин). Водночас вона має право на т.зв. компенсаційні уроки з інших предметів в обсязі трьох академічних годин на тиждень.
На думку учительки Мирослави Ганаско, ситуація з навчанням іноземних учнів є набагато ліпшою в освітніх закладах великих міст.
Кашубсько-українські майстер-класи з виготовлення прикрас і різдвяних подарунків у Початковій школі № 5 у Битові. Фото https://www.facebook.com/mirka.hanasko
Особливо важливою у школі, де навчаються мігрантські діти, є присутність міжкультурного асистента, тобто людини, яка є своєрідним посередником між школярем і вчителем, однокласниками та батьками. Це особа, яка знає і польську мову, і мову іноземної дитини, і яка її впроваджує у світ нових норм, звичаїв, правил тощо. Тобто є, так би мовити, її послом, адвокатом і перекладачем. Міжкультурний асистент також допомагає іншим школярам зрозуміти менталітет або поведінку колеги, який прибув з іншої країни. Все це тим більш важливо, бо, як зауважує Мирослава Ганаско, режими праці польського і українського освітнього закладу не є однаковими.
Порівнюючи ситуацію з навчанням іноземних дітей у великих містах і в малих місцевостях, учителька зауважує, що в кожного є свої плюси і мінуси. Але у малих містах є більш сімейно, — переконує Мирослава Ганаско.
У Битові з мігрантськими учнями працюють не лише в школі і під час уроків, але й поза її стінами, у їх інтеграції школам допомагають громадські організації і самоуправлінці. Як це відбувається, Ви почуєте у найближчому випуску рубрики «Українці у Польщі».
Запрошуємо Вас послухати повну версію передачі у прикріпленому звуковому файлі.
Галина Леськів, Тарас Андрухович
Кашубсько-українські майстер-класи у Початковій школі № 5 у Битові. Фото — Facebook: Szkoła Podstawowa nr 5 w Bytowie https://cutt.ly/XUIslED