Як за рік часу змінились потреби вимушених переселенців і ваші можливості й формат допомоги?
Ця допомога тепер має інший формат — це вже конкретні люди з конкретними потребами. Спочатку, як я вже казала, ми робили великі фінансові збори та купували медичне приладдя, потім були збірки одягу, продуктів. Ще є справді фантастичний приклад. Люди, які не безпосередньо, але все ж пов’язані з нашою школою, допомагали перевозити дітей з дитячих будинків.
Також окремі люди, приміром пані, яка здає нам приміщення, допомагали конкретним родинам і роблять це досі — часом допомога з роботою, часом більш приземленні речі, часом це взуття, або як було з пані, яка дуже хотіла повернутись додому, але не мала за що.
Ми розуміємо, що тепер частина людей, які з нами співпрацювали, яким ми допомагали, повернулися. Інші продовжують тут навчання, мова про родини з дітьми. Часто ми теж намагаємось допомогти мамам на ринку праці, може не як Варшавська акторська студія. Але наші випускники — це часто люди, які ведуть свій бізнес, представляють великі корпорації. Якщо є потреба, то ми теж стараємось допомогти, але в інших аспектах, приміром, знайти окреме житло, або як було з однією з наших прибиральниць, якій ми допомогли назбирати гроші на повернення додому.
Чи можуть українські актори прийти у вашу школу навчатись і що для цього потрібно, чи це можливо взагалі?
Так, ми маємо випускників з України. Мені здається, що єдиним бар’єром, щоби скористатися курсом, є мова, бо мова викладання польська, адже це література. Передусім треба добре говорити польською і знати її, розуміти сенс завдань, які ставлять перед учасниками. Часто виникає багато прохань, щоби проводити курси англійською, тож ми починаємо думати в цьому напрямку. Це не лише через українців, загалом для іноземців, які мають якийсь акторський досвід, бо вони теж питають про такі курси. Тож не приховую, що ми думаємо відкрити їх.
Розкажи більше про вашу акторську школу для тих, хто, можливо, захоче приєднатись?
Насправді школа — це ідея мого колеги Давида, десь 6 років тому він вирішив створити її. З Давидом ми знайомі через чудову людину Люцину Кобєжинську, зрештою вона є патронкою нашої школи, однією з перших менеджерок зірок, яка у своїй агенції об‘єднує неймовірних людей, акторів, педагогів. Зараз агенцією займається вже її дочка. Я теж маю досвід видавничої справи. Моя друга фірма займається створенням різних сесій, тому цей світ акторів певним чином теж був для мене близьким. Тож коли Давід запропонував ідею зі школою, я одразу погодилась, раніше я вже мала досвід проведення заняття, тим паче у нас в студії я не почуваюся настільки компетентною, щоби проводити заняття з акторства чи теж споріднених видів мистецтв. Спочатку в школі була тільки одна група, тоді ми мали заняття в Кінотеці, ми досі співпрацюємо й винаймаємо зали більші за нашу. Ідея прекрасно втілювалась і поширювалась, сьогодні маємо дві відкриті групи, долучитися до яких може кожен, хто вже має 16 років, а кінцевого віку немає. Група займається підготовкою до екзаменів для вступу в акторські школи. Групи перетікають одна в іншу, мають побіжні програми. Перша трохи вільніша, там переважає робота з камерою, мікрофоном, тож там можна набути корисні навички не тільки для театру чи кіно, але й для життя.
Більше слухайте в доданому звуковому файлі.
Євгенія Мотрич