Фонд «Польський центр міжнародної допомоги» вже майже 20 років надає підтримку жертвам збройних конфліктів та інших криз у різних частинах світу. Власні місії організація раніше здійснювала або продовжує діяльність, зокрема, в Сирії, Лівані, Південному Судані, Ефіопії, Палестині й Україні, а також інших регіонах, які постраждали від стихійних лих. Приміром, у Сирії та Лівані «Польський центр міжнародної допомоги» допомагає біженцям, забезпечуючи їх житлом, харчуванням, засобами гігієни та медичною допомогою.
В Африці підтримує розвиток систем охорони здоров’я, допомагає боротися з наслідками посухи й голоду. А в Україні з 2014 року та особливо після повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му надає багатовекторну допомогу як внутрішньо переміщеним особам, так і громадам, які їх приймають.
Алєксандра Мізерська, координаторка африканських проєктів фонду зауважила, що на відміну від багатьох інших організацій, «Польський центр міжнародної допомоги» не обмежується лише базовою гуманітарною допомогою. Одним із унікальних напрямків роботи є професійна підтримка медичних працівників.
Наприклад, у Лівані центр допомагає місцевим лікарям та медсестрам підвищувати кваліфікацію, а також покриває витрати на надання послуг найбіднішим пацієнтам. А також проєктів з розвитку, що зосереджуються на створенні інституційної інфраструктури. Один із флагманських прикладів такого проєкту у Кенії — це створення від самого початку систему пожежної безпеки, підготовка й сертифікація перших фахівців.
«Близько 60% усіх пожежників у Кенії — це ті, хто пройшов навчання в нашому тренінговому центрі. Ми розробили навчальну програму, навчання спершу проводили польські інструктори. Зараз же ми активно залучаємо й кенійських викладачів, яких готуємо як частину цієї ж системи. Ми створили не тільки навчання, а й професійні стандарти, механізми сертифікації, рамки для визнання цієї професії на національному рівні», — розповіла Алєксандра Мізерська.
Перша церемонія сертифікації чотирьох кенійських пожежників відбулася у 2013 році.
Координаторка освітніх проєктів (Україна, Польща, раніше Ліван) Ева Гродек звернула увагу, що коли вона прийшла до фонду, то спочатку її основна увага координатора була зосереджена на кризі сирійських біженців. Спершу робота стосувалася переважно гуманітарних програм, однак з часом напрям змінився, організація поступово перейшла до проєктів розвитку.
Саме тоді було реалізовано першу програму розвитку у Лівані, що охоплювала сферу санітарії, використання сонячного освітлення, а також співпрацю з місцевими органами влади з метою підвищення якості муніципального управління. Програма тривала три роки і стала поворотною точкою у розвитку діяльності фонду в цьому регіоні, відкривши нові можливості для довготривалого партнерства і системної роботи на місцях. Цей напрацьований досвід став у допомозі під час початку повномасштабної війни в Україні.
Першою програмою стало 18-місячне працевлаштування українських учителів у польських школах, котрі зіткнулися з раптовим напливом дітей з України, яким було важко адаптуватися до нових умов.
«Проєкт не лише допомагав самій освітній системі, а й давав змогу працевлаштувати українських фахівців. Водночас це був непростий процес, зокрема, через питання нострифікації дипломів. Найбільше я ціную, якщо вдається якісно змінити життя людей на краще у довгостроковій перспективі. Наступний етап нашої допомоги — це фінансування післядипломної освіти для цих учителів. Це дозволяє їм підвищити свої компетенції, розширити можливості на ринку праці та отримати кращі й стабільніші умови праці в освітніх закладах Польщі», — пояснила Ева Гродек.
«Польський центр міжнародної допомоги» реалізовував гуманітарні програми ще до початку повномасштабної війни. Однак після 24 лютого 2022 року значною мірою на певний час переорієнтувала роботу на допомогу українцям. Алєксандра Мізерська була серед тих працівників фонду, хто допомагав евакуйовувати людей із зон активних бойових дій, а також зустрічав їх і допомагав у Польщі.
«Щодня до Польщі прибувало по два автобуси з біженцями з України, і я назавжди запам'ятаю їхні образи. Часто всі їхні речі вміщалися в одній маленькій сумці, також дуже важко було дивитися на людей похилого віку, які насправді майже не мали речей, а головним їхнім багажем були переноски з домашніми улюбленцями. Пам'ятаю жінку з синицею, яку вона приручила, у саморобній клітці, і це була її найдорожча річ. Такі історії закарбовуються назавжди», — зауважила Алєксандра Мізерська.
Одним із найважливіших проєктів «Польського центру міжнародної допомоги» у палестинському секторі є медична допомога, а також забезпечення медикаментами.
«В рамках проєкту ми підтримуємо діяльність мобільних клінік. Наші медичні бригади щодня сідають у велику машину, в якій є базове медичне обладнання, УЗД, перев'язувальні матеріали, аптечки, і їздять з міста в місто, відвідуючи пацієнтів. Без такої зовнішньої допомоги ці люди не мали б доступу до медичної допомоги», — наголосила Ева Якутайць.
Czwórka / Христина Срібняк