23 червня у Польщі святкують День батька. Про те, як змінилася роль батька у вихованні дитини, говорить психолог Матеуш Ґжесяк, про потребу проводити з дитиною час щодня розповідає автор блогу supertata Марцін Перфунський, а про важливість читання разом з дітьми — Катажина Конопка, ініціаторка кампанії «Тато теж читає» («Tata też czyta»).
Як зауважує психолог Матеуш Ґжесяк, ще покоління тому роль батька у сім'ї була дещо іншою, ніж зараз: «Якщо говорити про моє покоління, то роль батька обмежувалася насамперед до забезпечення фінансового добробуту. Батько був годувальником, він здобував гроші. У зв'язку з тим, що на батька падав тягар забезпечення сім'ї, у зв'язку з тим, що він багато працював, проводив на роботі переважну більшість часу, відповідно, менше часу присвячував дітям та будуванню емоційного зв'язку з дитиною. Батько з'являвся у житті дитини у вихідні та свята і він зазвичай грав зі своїми дітьми у футбол. Вихованням дітей займалася мама, а батько, крім футболу, виконував радше роль поганого поліціянта. Я впевнений, що кожен з нас пам'ятає з дитинства фразу “Почекай, почекай, зараз батько вернеться з роботи і тобі покаже!” і вона не віщувала нічого хорошого. У часи мого дитинства батькові приписувалася роль суворого вчителя, це був авторитет, не рідко — авторитарний. І це батькові належало останнє слово. А сьогодні батько частіше бере участь у житті дитини, він є ближче до дитини, він присутній у її житті не тільки у свята чи вікенд, але кожного дня. Сучасний батько відвозить дитину у дитсадок чи до школи, допомагає їй робити домашнє завдання, він вміє зварити обід тощо. Сучасний батько також готується до народження дитини разом зі своєю партнеркою — соцопитування показують, що кожен третій чоловік ходить разом зі своєю партнеркою у допологову школу. Також сучасний батько частіше користується відпусткою для виховання дитини. Іншими словами, сучасна модель сім'ї має партнерський характер, авторитетний (не плутайте з авторитарним). У наші часи батько став повноправним вихователем дитини, не тільки з юридичного погляду, але передусім того, як він функціонує в сім'ї».
Марцін Перфунський (блог «Supertata») наголошує на ролі, яку відіграє спільне читання з дітьми: «"Тато також читає" — це гасло для мене зрозуміле, і воно мені дуже подобається. Йдеться про те, щоби дитині читала не тільки мама, не тільки бабуся, а щоби чоловіки долучалися до команди читачів. Це надзвичайно важливо! Насправді неважливо, який у вас голос, як ви читаєте, чи плавно, чи зовсім не по-акторськи... Для дитини найважливішим є те, що ви щось для неї робите».
Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі
Jedynka/Яна Стемпнєвич