Ми живемо у війні вже роки. Фактично сьогодні війна й нав’язлива невизначеність – це і є наше життя. Якщо не видно попереду, то, може, варто озирнутися й подивитися на дорогу, яку пройдено?
Які події і явища у цій війні особливо знакові для вас? Для мене, крім Маріуполя, Бучі, Херсона й Чорнобаївки, Бахмута й Авдіївки, це також Ярослав Журавель і Борис Гуменюк, Володимир Вакуленко й Вікторія Амеліна. Це Валентин Чайка. Коли називаю імена, то не лише почувася винною, що вони загинули, але й почуваюся винною перед усіма полеглими на війні та вбитими, чиї імена не згадані. Зрештою, це мартиролог сотень тисяч людей, а можливо, також сотень тисяч будівель, які складали наше життя.
У тотальному героїчному й трагічному, яке зовсім не призначене для щодення, але яке стало нашим щоденням, я запитала політика, дипломата, історика Романа Безсмертного, які події та явища стали особливо важливими для нього в цій війні й Роман Безсмертний відповів — про сенси й цінності. Насамперед згадав, що ділити дванадцятирічну війну на різновиди означає ділити людей на різні сорти. Що війну не можна програти чи перемогти у ній. Дипломат і політик також згадав, як довго довелося пояснювати іноземцям, що це не громадянська війна і який довгий шлях треба було пройти за 23 роки.
Про наших дітей, про ідентичність, про історію та державу, про чорну дірку та про те, що Європа - це не територія, а... - запрошую слухати в звуковій версії розмови в доданому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк