Українська Служба

Звільнений з полону журналіст Дмитро Хилюк: «Найголовніше в житті — це твої рідні та свобода»

20.09.2025 22:53
Український журналіст Дмитро Хилюк, нещодавно звільнений з російського полону, у «Розмові» зі Світланою Мялик  розповів про те, як пережив три з половиною роки неволі, як вийшов на свободу та про що мріє.
Аудіо
  • Український журналіст Дмитро Хилюк, нещодавно звільнений з російського полону, у «Розмові» зі Світланою Мялик розповів про те, як пережив три з половиною роки неволі, як вийшов на свободу та про що мріє.
Ілюстраційне фотоСвітлана Мялик

Тема програми «Розмова» цього тижня - обмін полоненими, який проводить Україна і в рамках якого повертаються не лише воїни ЗСУ, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, але і  цивільні. Майже місяць тому 24 серпня, на День Незалежності України відбувся черговий обмін полоненими між Україною та РФ. І додому повернули журналіста Дмитра Хилюка, який був викрадений на Київщині ще в березні 2022-го. Дмитро Хилюк — кореспондент новинної агенції «Уніан». Уже в перші дні повномасштабної війни росіяни зайшли до його села, а за два тижні везли полоненого Дмитра до в’язниці. Світлана Мялик поспілкувалась з Дмитром про пекло в полоні, завдяки чому вдалось вижити, які має мрії та яким бачить своє життя далі.

За словами Дмитра, у нього була надія, що рано чи пізно звільнять.

«З батьками сконтактував по відеозвязку ще на кордоні з Білорусією і вперше через три з половиною роки побачив своїх рідних, побачив батьків. Колеги згодом привезли в лікарню тата. Батьки змінились, постаріли через переживання… Найголовніше в житті це твої рідні, твоє оточення, свобода. А гроші та кар'єра це вторинне. І коли попадаєш в умови неволі, то це яскраво видно, бо ти не думаєш про гроші чи успіхи в кар'єрі. Ти думаєш, щоб повернутись додому і застати живими своїх рідних», — наголосив Дмитро. 

Про своє затримання розповідає так: «Мене затримали, бо по селах Київської області окупанти збирали заручників. Не пощастило, я потрапив не в те місце і не в той час. Наш статус по їхньому праву «ліцо протіводействующее СВО». Але якихось звинувачень чи доказів цього не було надано. Ми просто сиділи. Ми були заручниками там. Нам казали, щоб ми сиділи і  чекали обміну. Військових хлопців катували струмом та палицями. Щодо цивільних, то як кому пощастить, кого більше били, кого менше. Якщо потрапиш на садиста чи українофоба, то більше знущань було. Стосовно того, що я журналіст, то мені здається, що це мені зіграло в плюс. Вони трохи стереглись якогось занадто жорстокого поводження, бо розуміли, що може бути розголос,», — наголосив Дмитро Хилюк.

Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі

Світлана Мялик