Напружена геополітична ситуація в Польщі знову пробуджує у багатьох українців давні травми. Психологи називають це явище ретравматизацією — станом, коли людина повторно переживає стрес, страх чи безпорадність, які колись уже відчувала. Причиною стають будь-які нагадування про минулі події: запахи, різкі звуки, новини чи навіть розмови.
Особливо вразливими залишаються діти. Дитячий психолог Анастасія Савченко пояснює, що для них повторне відчуття тривоги може бути не менш сильним, ніж сама травма. У таких випадках у дітей погіршується сон, з’являються кошмари, вони можуть прокидатися серед ночі з криком і плачем. Інколи діти стають відстороненими, менш відкритими у стосунках, ніби відгороджуються від світу. Інші, навпаки, реагують агресією або стають надмірно вразливими. Психолог наголошує, що тривала дія ретравматизації може призвести до серйозніших розладів, зокрема посттравматичного чи депресивного.
Дорослі переживають це по-своєму. Психолог Ірина Ярець каже, що більшість її клієнтів постійно перебувають у стані тривоги. Багато хто має план дій на випадок нових загроз: що брати з собою, куди їхати з сім’єю, чи повертатися в Україну. У центрі уваги все одно залишаються діти. Якщо батьки обмежують перегляд новин, соціальних мереж і відео, малюки почуваються спокійніше. Та є діти, які вже мали досвід окупації чи бомбардувань, і в них пам’ять може спрацьовувати навіть через кілька років. Так, одна дитина на занятті детально описувала падіння «шахеда», хоча йшлося не про сучасні події, а про спогади дворічної давнини.
Психологи радять бути уважними до поведінки дітей і вчасно звертатися по допомогу. Вони наголошують: приховувати інформацію теж не варто, діти добре відчувають нещирість. Говорити з ними потрібно відкрито, але відповідно до віку. Якщо батьки самі не можуть достукатися до дитини, варто залучити психолога чи педагога. Часто саме сторонній дорослий стає тим, кому дитина наважується відкритися.
Важливим є і стан самих батьків. Фахівці нагадують правило, знайоме з авіації: спершу допомогти собі, а вже потім дитині. Якщо дорослий виснажений і пригнічений, він не здатний підтримати інших. Для зниження тривоги допомагають прості техніки, наприклад дихальні вправи. Одна з них полягає в тому, щоб зробити повільний вдих, подумки порахувати до трьох і плавно видихнути. Повторюючи це кілька разів, можна відчути полегшення навіть у напруженій ситуації.
У Польщі безкоштовну психологічну підтримку надають центри кризового втручання, а також інтеграційний простір «Баобаб», де консультації доступні як для дітей, так і для дорослих та родин.
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
09:44 USPR_UKRAJINCI_TRWMATYZZM_2025_09_20.mp3 Українці у Польщі переживають процес ретравматизації
Інна Ясніцька