Питання цивільного захисту дедалі активніше з’являється в інформаційному просторі Польщі. Приводом стали порушення російськими дронами повітряного простору країни на початку вересня. Через це було активовано польську та союзницьку оборонну авіацію, а у Холмі вперше за багато десятиліть лунали сирени.
Заступник міністра цифровізації Даріуш Стандерський закликав громадян вже зараз завантажити «Посібник з безпеки», щоб він завжди був під рукою.
«Окрім посібника, відбуваються й інші просвітницькі програми. Важливо усвідомлювати, що ми вже перебуваємо у стані загрози, і тому маємо реагувати на сигнали набагато свідоміше», — наголосив Стандерський.
Друкована версія посібника, за словами міністра внутрішніх справ Марціна Кєрвінського, надійде до громадян на початку 2026 року. Планується видати близько 13 мільйонів примірників, щоб охопити кожне домогосподарство. Передбачено версії шрифтом Брайля та переклади іншими мовами.
Заступник міністра освіти Польщі Пауліна Пєхна-Вєнцкєвіч підкреслила важливість освіти:
«Діти та молодь також цікавляться питаннями безпеки. Важливо давати їм відповіді та скеровувати до достовірних джерел інформації, урядових сайтів».
Польський військовий Павел Матеньчук, боєць спецпідрозділу GROM і співавтор Посібника з безпеки, додав, що освіта у сфері цивільного захисту повинна починатися ще у школі:
«Якщо немає систематичних тренувань під керівництвом інструктора, сигнал тривоги може спричинити хаос. Ми маємо навчати дітей правильно реагувати на загрозу».
Інструкція з комплектації евакуаційного рюкзака
Він також нагадав про «тривожний рюкзак», який має бути готовим у кожному домі: вода, фільтри або таблетки для очищення води, аптечка та особисті ліки, документи, готівка, ліхтарик, заряджений телефон та павербанк, висококалорійна їжа, особисті речі, одяг за сезоном, спальний мішок та альтернативні засоби зв’язку.
«Важливо додати радіоприймач як головне джерело достовірної інформації у кризовій ситуації, на відміну від соцмереж», — зауважив Матеньчук.
Щодо укриттів, ситуація у Польщі далека від ідеальної. Президент Асоціації Інституту захисного будівництва Олександр Федорек зазначає: «Публічних укриттів у технічному стандарті, який дозволяв би людям безпечно ховатися, фактично немає. Частково до обліку потрапили звичайні підвали, а багато старих сховищ взагалі не внесли».
Варшавське метро, за його словами, не може слугувати безпечним укриттям: «Перші вісім станцій метро проектувалися частково як сховище, але проєктні наміри не реалізовані. Метро не герметичне і не має обладнання для очищення повітря. Наступні лінії навіть не мають базових захисних властивостей».
Христина Срібняк