4 листопада у Варшавському університету відбулася презентація більш як 200-сторінкової праці польського Аналітичного центру Мєрошевського під назвою «Політичні наративи в дусі російської пропаганди. Звіт про їхню появу в польській науковій літературі у 2014–2024 роках».
Дослідження показує, що меседжі російської пропаганди, серед іншого, також пронизують польську наукову літературу. Іноді їх критикують, іноді просто повідомляють, але їхньої самої присутності в академічній мові достатньо, щоб російські інтерпретаційні рамки почали жити власним життям.
Цей звіт є першим комплексним дослідженням у Польщі, яке показує, як проросійські наративи пронизують наукові публікації в галузі суспільних та гуманітарних наук. Аналіз охопив публікації з 2014–2024 років, включно з 377 унікальними текстами, що містять 1970 фрагментів, які повторюють або описують меседжі, відповідні до російської пропаганди.
Дослідники з Центру Мєрошевського – доктор Бартломей Ґайос та доктор Ернест Вицішкевич – використовували штучний інтелект та інструменти текстового аналізу, щоб визначити, як часто такі теми, як «корумпована Україна», «розділена Україна», «русскій мір», «Україна як скінчена держава» та «Польща як вішак США», з’являлися в польській академічній літературі.
Уже в пресрелізі до події було зазначено, що «у звіті не йдеться про визначення винних. Автори наголошують, що наявність цих наративів не автоматично вказує на навмисні проросійські дії. Вони часто виникають через брак усвідомлення того, як мова – навіть наукова мова – може підкріплювати певні інтерпретаційні рамки».
У звіті демонструються чотири основні функції російських наративів у публічній та академічній сферах: вони делегітимізують Україну, зображуючи її як корумповану, розділену або країну, що зазнала невдачі; вони легітимізують дії Росії, зображуючи її як жертву або захисницю традиційних цінностей; вони дискредитують Захід, натякаючи на його лицемірство та спільну відповідальність за війну;вони демобілізують поляків, посилюючи меседж, що «це не наша війна».
Масив охоплених текстів переконливий:
208 000 проаналізованих публікацій (близько 43% усіх наукових текстів із гуманітарних і соціальних наук у Польщі з 2014 по 2024 рік);
44 виявлені типи наративів;
377 публікацій, що містять теми, що відповідають російській пропаганді;
1970 фрагментів тексту, що піддалися детальному аналізу.
Звіт задуманий як інструмент для саморефлексії для академічної спільноти та орієнтир для журналістів і політиків, які прагнуть виявити та нейтралізувати російські наративи. Він демонструє, що інформаційна війна не закінчується соціальними мережами — вона також вирує у виносках, бібліографіях і наукових дискусіях про політику Східної Європи.
З аналітичного погляду це також історія про те, як мова формує реальність. Нейтральне повторення пропагандистських шаблонів може несвідомо легітимізувати хибні образи світу — навіть у просторі, який мав би бути найбільш стійким до маніпуляцій, - у наковому.
У день презентації я поговорила з професором суспільних наук Анджеєм Романом Шептицьким, який представляв Міністерство науки, котре підтримало ідею такої праці Центру Мєрошевського. Запрошую послухати цю розмову, а також розповідь про презентацію в доданому звуковому файлі. А про звіт докладно можна прочитати й скачати - тут.
Сніжана Чернюк