Новини Євросоюзу — не завжди видовищні конгреси чи форуми за участю зірок світової політики. Багатомільйонним рішенням на озброєння, порядку в держустановах і соціальним гарантіям передує щоденна мозкова праця, розмови, дискусії, обмін думками, до яких важко приліпити яскраву картинку, але саме з таких непомітних, нішевих, як трохи зверхньо називають маркетологи, процесів потім виростають політичні, економічні та інші рішення, які безпосередньо впливають на наше — українців як європейців, аякже, — життя.
Отож, у Польщі зокрема — це також численні наукові конференції, часом настільки рясні, що практично щодня щось подібне відбувається.
В ефірі Польського радіо для України нещодавно можна було почути програму про міжнародну конференцію у Варшавському університеті, присвячену темі радянських репресій. У 2022 році була й прогама про тогорічну Прометеївську конференцію. А нещодавно відбулася чергова ХХІ Прометеївська конференція, джерела якої сягають щонайменше ста років, а конкретний вплив на життя триває й сьогодні.
Конференція нагадує про 100-річчя Східного інституту Варшавського університету, який відіграв і продовжує відігравати в консолідації спротиву проти Росії величезну роль.
Нагадаємо лише одним реченням, що прометеїзм — це очолений міжвоєнною Польщею рух діаспорних політичних організацій народів колишньої Російської імперії задля спільної боротьби проти СРСР за створення своїх національних держав.
Базову роль у формуванні руху відіграв Юзеф Пілсудський, а водночас Прометейський рух виник значною мірою завдяки діяльності Уряду УНР у вигнанні, що діяв у Варшаві та Парижі. Іренеуш Май із Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету коротко розповів про історію й актуальність діяльності прометеїстів:
«Так, прометеївська еміграція — це еміграція, що складається з багатьох народів. Якщо тут можна говорити про пропорції, тобто хто був найчисленнішим серед цих народів, то українці справді виділялися. Насамперед це були політики Української Народної Республіки, петлюрівці. Коли ми зараз читаємо мемуари, розповіді колишніх активістів Східного інституту, людей, які здобували освіту в цьому закладі, вони справді вказують на те, що цей інститут творили такі групи, як молоді українці, які також були прометеївськими стипендистами, атобто не лише грузини, але й українці, але й татари, кримці, ідель-уральці. Серед цієї групи стипендіатів є навіть білоруси, яких підтримував Інститут та польські міністерства. Загалом 11 націй складали цю прометеївську еміграцію».
Докладніше про прометеївський рух можна послухати у програмі Української служби Польського радіо тут.
У доповіді Доктора Лукаша Дрибляка, історика з Інституту історії Польської академії наук мені зрезонувала теза, що Росії не можна протистояти лише захищаючись, необхідний наступ, зокрема і в інформаційному просторі. І загалом у доробку діяча, про якого йшлося в доповіді, є чимало вказівок, які західне суспільство, водно, так міцно забуло, що тепер прямо наново відкриває їх. Я попросила доктора Дрибляка коротко передати зміст доповіді для слухачів радіо.
«Я хотів представити учасникам конференції постать Єжи Незбжицького, псевдонім Ришард Враґа, попередника досліджень радянської дезінформації, натхнення, по суті "активних заходів", хоча він ще так це не називав; це пізніший термін. А проте він справді займався всіма цими способами дій радянських розвідувальних служб.
Можна сказати, що він батько цих досліджень у Сполучених Штатах, оскільки саме до нього насамперед зверталися експерти як американської, так і французької розвідки. А проте американська тема тут найважливіша, оскільки Сполучені Штати були найважливішою силою, яка організовувала вільний світ проти Радянського Союзу, і саме там це дослідження розвивалося найсильніше.
Однак, як я також наголосив у своєму виступі, між дослідженням Враґи та президентством Рональда Рейгана можна сказати, що ми мали справу з певним вакуумом. Дійсно, лише президентство Рейгана дало поштовх для правильного розуміння російських намірів, для правильного формулювання стратегії, яка повинна бути наступальною, щоб Росія не напала на нас, простіше кажучи.
Це найважливіша теза Враґи, яку, по суті, повторював протягом усієї своєї дослідницької кар'єри. Лише наступальний підхід до Радянського Союзу може захистити вільний світ від його агресії, яка була постійною, проводилася в мирний час, і по суті була станом війни. Бо та війна, яку ми зазвичай розуміємо, за участю танків і ракет, — це був уже лише фінал цілої великої операції, яку постійно проводив Радянський Союз».
Не лише теза про наступ Ришарда Враґи життєво важлива в сьогоднішній війні, яку вкотре веде росія. У нього є проста й чітка методика.
Україні повертати окуповані території з людьми, які в російській окупації піддавалися неймовірному пропагандистському, психологічному й фізичному тиску. Як це робити? Як переконувати й чи треба переконувати українців, які волею долі чи за власним бажанням лишалися на окупованих територіях? Ці питання, а водночас сучасні росіяни з їхніми замашками кіднепінгу як живі постали в доповіді доктора Марціна Крушинського з Седлецького університету, Військової авіаційної академії в Дембліні. Називалася доповідь «Про Росію та росіян в оцінці біженців із Польського королівства, а також діячів організацій допомоги (1915-1918) року». Таких насильно переселених поляків - «урятованих» - було від 700 тисяч - до 1,5 млн людей.
«Це конгломерат неймовірно складної людської поведінки 1915-18 років: спочатку знайти себе в новому, вимушеному місці, а потім у 1917 році та особливо в 1918 році, — чи повертатися, навіщо повертатися? Бо що відбуватиметься тут, у їхньому колишньому домі? Як вони організуються? Чи варто їм залишатися? І що важливіше: мораль, виживання? Це питання було вирішальним у цей період, не лише в 1917-18 роках, а й у 1915-18 роках. Що домінує: чи зможу я прогодувати своїх дітей і вижити, іноді ціною зловживання моральними принципами чи все-таки певна мораль?
Людьми керували атавізми, і вони за виживання платили мораллю», - каже Марцін Крушинський.
Докладніше про досвід прометеївців, Ришарда Враґи й насильно виселених углиб Росії поляків запрошую послухати в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк