Минуло сто днів від моменту, коли Кароль Навроцький склав присягу президента Республіки Польща. Сам глава держави назвав цей період часом великої відповідальності та виконання передвиборчих обіцянок, підкресливши, що кожне рішення ухвалював із думкою про благо Польщі. За цей час він подав 11 законодавчих ініціатив, підписав 70 законопроєктів та наклав вето на 13, що стало одним із головних джерел політичної напруги. Прем’єр Дональд Туск різко розкритикував дії президента, звинувативши його у блокуванні урядових рішень та штучному посиленні конфліктів. На його думку, частина президентських аргументів походить радше з партійної логіки, ніж із реальних потреб держави. Подібні зауваження лунали і з боку депутатки Дороти Олько, яка вважає, що конфронтаційна політика президента підриває роботу парламентської більшості, та Йоанни Клузік-Ростковської, що побачила у відмові підвищити 136 офіцерів контррозвідки загрозу системі безпеки. Натомість президентська канцелярія наголошує, що суспільні дослідження свідчать про позитивну оцінку роботи Навроцького, а вето — це легітимний інструмент у руках глави держави, який застосовується, коли закон, на його думку, шкодить суспільним інтересам.
Однією з головних міжнародних тем тижня став корупційний скандал в Україні, пов’язаний із діяльністю державної компанії «Енергоатом». Українські антикорупційні органи повідомили про багатомільйонні хабарі та махінації, що призвели до затримання кількох осіб і відставок високопосадовців. У Польщі цей випадок викликав занепокоєння тим, як він може позначитися на подальшій європейській підтримці України. Дональд Туск попередив, що такі інциденти підживлюють проросійські наративи та ускладнюють дипломатичні зусилля. Експерти, серед них генерал Роман Полько, наголошують, що ослаблена корупцією Україна може стати легкою здобиччю для Росії, що становитиме загрозу для всієї Європи. Водночас журналіст Вацлав Радзівінович звернув увагу на позитивний аспект — навіть під час війни українські служби працюють ефективно та викривають корупцію на найвищому рівні.
Скандал став однією з тем міжнародної виставки «ReBuild Ukraine», що відбулася у Варшаві. Саме там польські та європейські посадовці підкреслили, що прозорість і боротьба з корупцією є передумовою для масштабних інвестицій у відбудову України. Польща та Україна підписали угоду про співпрацю в енергетичному секторі, а Італія оголосила про будівництво 12 тисяч квартир для українців, які втратили житло через війну. Італійський посол у Польщі Лука Франкетті Пардо наголосив, що факт викриття корупційної змови — це ознака того, що інституції працюють належним чином. Виставка засвідчила зростаючу готовність європейських країн інвестувати у відбудову України, а також стала важливою платформою для діалогу про довгостроковий розвиток і гарантії безпеки.
Паралельно розвивається польсько-українська співпраця у військовій сфері. Заступник міністра національної оборони Павел Залевський повідомив про поглиблення партнерства у виробництві безпілотників, відзначивши щоденний обмін інформацією між польськими структурами та українською армією. Після зустрічі міністрів оборони країн «Великої п’ятірки» у Берліні він також заявив, що європейські держави переходять від питання «чи» до питання «як» використовувати заморожені російські активи для підтримки Києва. За його словами, Росія продовжуватиме війну та тиснутиме на Європу, тому єдність і рішучі фінансові механізми є необхідними. Окрім цього, він розкритикував політиків Конфедерації за заяви, які, на його переконання, підривають польсько-українську солідарність.
На внутрішньому рівні Польща зіткнулася з протестами фермерів, які триватимуть до грудня. Вони вимагають компенсацій, обмеження імпорту сільськогосподарської продукції з України та більшої підтримки від уряду. Представники влади запевняють, що фермерів почуто, і обговорення проблем триватиме на рівні Ради соціального діалогу. Міністерство сільського господарства заявило, що не планує скасовувати заборону на імпорт українського зерна, попри те, що Європейська комісія розглядає можливість юридичних кроків щодо Польщі, Угорщини та Словаччини. Уряд аргументує позицію необхідністю захистити польський ринок та уникнути колапсу внутрішньої зернової галузі.
Повна версія у доданому звуковому файлі:
Володимир Гарматюк