У Польщі народжується занадто мало дітей. Голова Урядової ради з питань населення, професор Агнєшка Хлонь-Домінчак визнала, що з народжуваністю проблема.
«Ми бачимо певні дії, які можуть допомогти дещо підвищити коефіцієнт народжуваності. Наприклад, програма in vitro, яка вже сьогодні дає результат у вигляді дедалі більшої кількості дітей, що народжуються», — говорить професор в ефірі Першого каналу Польського радіо.
«Ми намагаємося не оцінювати ті демографічні процеси, які відбуваються. Урядова рада з питань населення функціонує вже 50 років і щороку представляє свої звіти про демографічну ситуацію. Ми звертаємо увагу на процеси, які спостерігаємо — від народжуваності до здоров’я, зовнішньої міграції, внутрішньої міграції, старіння населення. Це зміна, яку ми запровадили в новому складі ради, щоб звіт був більш стислим і підкреслював головні виклики та проблеми, пов’язані з демографічними змінами. Проте, як я сказала, ми не оцінюємо ці зміни як погані чи добрі, бо, наприклад, те, що люди живуть довше — це позитивна зміна.
Звісно, занепокоєння викликає зниження народжуваності, але ми також показуємо, що маємо низку рекомендацій, які, на нашу думку, можуть дещо допомогти у ситуації, з якою стикаємося».
З найновішого звіту Урядової ради з питань населення випливає, що минулого року коефіцієнт народжуваності у Польщі впав до 1,1 дитини на одну жінку. Це ставить Польщу серед країн з найнижчою народжуваністю на континенті. Крім того, польки все пізніше народжують першу дитину — у середньому у віці 28 років і 2 місяці. Вони також дедалі частіше відмовляються від народження наступних дітей. Для забезпечення відтворення поколінь необхідний показник на рівні 2,1 дитини на одну жінку.
Ось як таку ситуацію коментує професор Агнєшка Хлонь-Домінчак:
«Прогнози, які показують, що нас буде ставати менше, це те, що точно відбудеться, тому що сьогодні до найстаршої вікової групи входить покоління демографічного вибуху. З початку 1990-х років ми маємо низьку народжуваність і низьку кількість народжень, тож природним шляхом більше людей помиратиме, ніж народжуватиметься. Однак масштаби цих змін — чи зможемо ми підвищити народжуваність — залежать від багатьох нюансів. Тож, без сумнівів, нас буде менше. Наскільки саме менше — залежить від того, як розвиватимуться демографічні процеси у майбутньому».
Після обговорення чинників, які впливають на рішення про батьківство, зокрема програм підтримки сімей та загального відчуття безпеки, постає ще одне важливе питання: що саме заважає молодим людям сьогодні наважуватися на створення або розширення родини? Чи йдеться лише про економічну стабільність, чи також про ширший доступ до публічних послуг: охорони здоров’я, освіти та житла? Саме про ці структурні бар’єри говорить професор Агнєшка Хлонь-Домінчак:
«Думаю, одним із викликів є питання житлової безпеки, доступності житла для молодих людей. Тут досі тривають дискусії щодо того, як такі рішення запроваджувати. І, на мою думку, це також питання охорони здоров’я — доступності медичної допомоги для дітей, а також репродуктивного здоров’я в широкому сенсі. Маємо програму in vitro, але різні інші методи підтримки зачаття не завжди відшкодовуються.
Я також звернула б увагу на систему освіти. Ми спостерігаємо, що дедалі більше батьків, наприклад, вирішують, щоб діти користувалися додатковими заняттями чи репетиторами. Це певний фінансовий тягар для батьків, що може призводити до того, що вони не приймають рішення про народження ще однієї дитини. Отже, турбота про якість освітньої системи також є підтримкою сімей з дітьми і, на мою думку, може сприяти ухваленню рішень про батьківство».
Польське суспільство старіє. Експерти зазначають, що настане такий момент, якщо він уже не дуже близько, коли кількість людей працездатного віку буде меншою за кількість пенсіонерів. Який аргумент на цю тезу представляє експертка?
«Так, це буде проблемою, і тут ми також звертаємо увагу в шостому розділі звіту, присвяченому ринку праці, що передусім ми повинні активізувати ті ресурси, які на ринку праці вже є. Якщо подивитися на кількість людей працездатного віку, не всі працюють, і тут у нас є резерви — зокрема серед жінок та осіб передпенсійного віку. Ми звертаємо увагу на потребу довшої професійної активності.
Пенсійний вік — дуже складне політичне питання, і ми чуємо чіткі голоси з усіх політичних сторін, що змін очікувати не слід. Але ефективний пенсійний вік потрібно підвищувати, що означатиме більше осіб, які сплачують внески, і менше — тих, які користуються пенсіями. В індивідуальному вимірі це також важливо, адже довша робота означає вищу пенсію. Тож активізуймо трудові ресурси.
Варто також звернути увагу на те, що мігранти вже сьогодні суттєво допомагають на ринку праці. Якби не було мігрантів, то сьогодні кількість застрахованих осіб уже почала б зменшуватися. Ми досі спостерігаємо зростання кількості тих, хто працює і сплачує внески, саме завдяки тому, що наш ринок праці поповнюють іноземці».
Польща стоїть перед серйозними демографічними викликами — низькою народжуваністю, старінням населення та зростанням потреби в підтримці сімей і ринку праці. Лише комплексні дії в житловій, освітній, медичній та соціальній політиці можуть допомогти змінити ці тенденції. Про це в ефірі першого каналу Польського радіо розповідала професор Агнєшка Хлонь-Домінчак.
PR1/Данута Наугольник