Акція «Допоможи дітям пережити зиму» уже 33-й раз відбувається в Любліні. Ініціатива, що зародилася у 1993 році, сьогодні об’єднує не лише мешканців Люблінського воєводства, а й усієї Польщі. До неї долучалися, зокрема, перша леді Марта Навроцька та співак Кшиштоф Залевський.
Метою акції є підтримати сім’ї, які цього потребують, перед Різдвяними святами. Організатори збирають продукти харчування, іграшки та одяг, які пізніше передають родинам по всій території Польщі. Про потреби цих родин організатори дізнаються з листів, що надходять зі всієї країни. У цих листах люди розповідають свої життєві історії та просять про конкретну допомогу.
«Ми можемо вже зробити невеликий підсумок зібраних продуктів а рамках акції Допоможи дітям пережити зиму”», — говорить засновниця акції Ева Дадос.
Щороку до акції «Допоможи дітям пережити зиму» долучаються школи, університети, а також такі служби, як поліція, пожежна служба чи міська варта. Уже три роки поспіль невід’ємною частиною акції є українська організація «Сила єдності». Волонтери відкрили свій штаб, де збирають необхідні речі, а також допомагають у повсякденних справах.
«Цьогорічний збір приніс значно більший "урожай", ніж торік — точна зібрана кількість становить 9261 кілограм, — говорить Єва Дадос. — Серед зібраного є також інші дуже корисні речі, особливо для дітей: велосипеди, візочки та інше дитяче приладдя. Проте найбільше нас цікавить те, про що ми просили всіх найбільше, — їжа. Після зважування, сортування всіх коробок та точного, не приблизного, підрахунку ми отримали 3948 кілограмів, тобто майже 4 тонни. Це, звичайно, більше, ніж минулого року», — вказує Ева Дадос.
«Сім’ї, яким потрібна допомога, пишуть до нас листи. Насамперед — про хвороби, про те, що не вистачає коштів навіть на основні платежі, або що так сталося, що чоловік втратив роботу. Часто люди пишуть і про неочікувану смерть у родині. Це дуже зворушливі листи», — говорить Ева Дадос.
«Найчастіше вони просто просять будь-яку допомогу. Коли ми читаємо, що в сім’ї троє дітей і, наприклад, потрібні черевички певного розміру, — це дуже зворушує. Часто люди також детально описують свої потреби. Пишуть, наприклад, що бабуся хотіла б читати онукам казки, але не має окулярів, а купити їх вона не може, бо є інші, нагальніші витрати», — зазначає Ева Дадос.
Інна Ясніцька