Польща приєдналася до програми Ukraine2EU, у межах якої окремі країни Європейського Союзу допомагають Україні підготуватися до вступу в ЄС. Як повідомив заступник міністра закордонних справ Польщі Ігнацій Нємчицький, ключовим елементом участі Варшави стане залучення польських експертів, які мали безпосередній досвід переговорів про вступ Польщі до Євросоюзу до 2004 року.
Польща також виділила 1 мільйон євро на підтримку української переговорної команди та впровадження реформ і гармонізацію законодавства з acquis ЄС. До ініціативи, започаткованої ЄС спільно з Литвою та Данією, також долучилися Швеція, Ірландія та тепер Польща.
Польські політики та колишні учасники євроінтеграційного процесу наголошують, що вирішальною умовою успіху була сильна й професійна переговорна команда. Колишній президент Польщі Алєксандр Кваснєвський згадує, що Брюссель постійно вимагав «виконувати домашнє завдання», тобто проводити глибокі реформи ще до вступу. Саме це, за його словами, дозволило Польщі після 2004 року ефективно використати європейські фонди для розвитку економіки, інфраструктури та місцевого самоврядування. Важливу роль відіграв і понадпартійний консенсус щодо стратегічної мети — членства в ЄС.
Водночас у Польщі зростають і євроскептичні настрої. За даними опитувань, чверть поляків висловлюються за вихід країни з ЄС, хоча більшість усе ж підтримує членство. Політолог Томаш Гжегож Гроссе застерігає Україну від надмірних ілюзій щодо Євросоюзу, наголошуючи, що інтеграція означає не лише переваги, а й складні компроміси. На його думку, Київ має чітко формулювати власні інтереси та не поспішати з поступками, щоб уникнути майбутніх розчарувань.
На цьому тлі з’являються повідомлення про можливе прискорення вступу України до ЄС. Financial Times пише про сценарій, за яким Україна могла б приєднатися до Євросоюзу вже з 1 січня 2027 року в межах одного з проєктів мирного плану. Така перспектива викликає дискусії в ЄС, адже Україна ще не завершила жодного з формальних етапів переговорів, а швидкий вступ означав би зміну усталених процедур розширення.
Паралельно триває активний українсько-польський політичний діалог. Ведеться підготовка до візиту президента України Володимира Зеленського до Польщі та його зустрічі з президентом Каролем Навроцьким. Польська сторона заявляє про готовність до діалогу, а серед ключових тем називає безпеку регіону, участь Польщі у відбудові України та історичні питання. Більшість польських політичних сил сходяться на думці, що така зустріч має відбутися якнайшвидше.
У сфері безпеки Польща залишається одним із ключових партнерів України. Польська влада підтвердила підготовку до передачі Україні кільканадцяти винищувачів МіГ-29, ресурс яких у польських ВПС добігає кінця. У Варшаві наголошують, що ці літаки можуть ще певний час ефективно використовуватися Україною для захисту критичної інфраструктури, зокрема в поєднанні із західними системами озброєння.
Європейський Союз тим часом ухвалив безпрецедентне рішення про замороження російських активів на суму близько 210 мільярдів євро на невизначений термін. У Брюсселі обговорюють можливість використання цих коштів як частини фінансової підтримки та потенційних репарацій для України, попри спротив окремих країн, зокрема Угорщини.
Крім того, президент Польщі підписав закон, який змінює правила перебування громадян України в країні. Нові норми дозволяють українським біженцям переходити зі статусу тимчасового захисту на трирічний дозвіл на проживання, що має полегшити легалізацію роботи, навчання та доступ до соціальних послуг.
Усі ці процеси — від програми Ukraine2EU і дискусій про темпи вступу до ЄС до безпекової співпраці та рішень Брюсселя щодо Росії — свідчать про те, що європейське майбутнє України дедалі тісніше пов’язується як з польським досвідом, так і з ширшими політичними рішеннями Європейського Союзу.
Володимир Гарматюк