Польща відіграватиме ключову логістичну роль у системі гарантій безпеки для України після завершення війни, але не направлятиме свої війська на українську територію. Про це заявив прем’єр-міністр Дональд Туск після переговорів так званої Коаліції охочих у Парижі, де зустрілися європейські лідери, представники США та президент України Володимир Зеленський.
За словами Туска, учасники переговорів наблизилися до узгодження спільної позиції щодо гарантій безпеки для Києва. Польща зосередиться на логістичному та організаційному забезпеченні дій партнерів, а також відіграватиме важливу роль у післявоєнній відбудові України. Прем’єр наголосив, що ефективний тиск на Росію можливий лише за умови єдності США, ЄС та країн, залучених до Коаліції охочих.
Країни-учасниці заявили про готовність долучитися до політично й юридично зобов’язуючих гарантій безпеки після припинення вогню. Франція, Велика Британія та Україна підписали декларацію щодо розгортання міжнародних сил. Польща підтвердила, що її внесок матиме передусім логістичний характер і здійснюватиметься за підтримки Сполучених Штатів.
На тлі паризьких домовленостей Росія здійснила демонстративний удар ракетою «Орешник». За оцінками військових експертів, використання цієї балістичної ракети середнього радіусу дії є сигналом готовності Москви до подальшої ескалації та має насамперед пропагандистське значення. Атака розглядається як реакція Кремля на активізацію дипломатичних зусиль Заходу та обговорення гарантій безпеки для України.
Водночас міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив, що Україна перемістила частину виробництва безпілотників і ракет на територію Польщі. За його словами, це є відповіддю на масштабну військову допомогу Варшави та частиною ширшої оборонної співпраці, зокрема в межах програми ЄС SAFE, яка передбачає інвестиції в європейську оборонну промисловість. Польща й Україна також планують спільні оборонні проєкти.
Паралельно з питаннями безпеки зростає суспільна напруга навколо війни в Україні. Згідно з опитуванням Центру дослідження громадської думки (CBOS), польське суспільство розділилося щодо прийняття українських біженців. 48% респондентів підтримують їхнє прийняття, тоді як 46% виступають проти — це найгірший результат за всю історію досліджень, які проводяться з 2014 року.
Опозиція до прийняття біженців частіше проявляється серед мешканців сільської місцевості, людей з нижчим рівнем освіти та доходів, а також серед виборців правих партій. Водночас прихильники лівих політичних сил і «Громадянської коаліції» переважно підтримують допомогу Україні.
Опитування також засвідчило зростання песимізму щодо завершення війни. Більшість поляків вважають, що Україні доведеться піти на територіальні поступки, а частка оптимістичних прогнозів щодо результатів війни є найнижчою з початку повномасштабного вторгнення.
27:15 PIDSUMKY TYZNIA_PL_2026_01_10.mp3 ПІДСУМКИ ТИЖНЯ В ПОЛЬЩІ. Польща, Україна і війна: переговори в Парижі, «Орешник», оборонне виробництво та настрої поляків
Володимир Гарматюк