Польща між війною, кіберзагрозами та обороною: що змінюється у безпеці країни
У Польщі триває посилення безпекових механізмів на тлі війни Росії проти України та зростання гібридних загроз у регіоні. Водночас країна активно готується до масштабної модернізації армії, зміцнює співпрацю з союзниками та реагує на нові виклики у сфері кібербезпеки. Ці зміни формують нову реальність для Польщі, яка дедалі більше опиняється в епіцентрі геополітичної напруги.
Російський імперіалізм не зникне зі зміною влади
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що російський імперіалізм не припиниться після зміни керівництва Кремля, адже це — сталий державний механізм, який укорінений в історії та політичній культурі Росії. Він наголосив, що імперська політика Москви триває століттями і сьогодні проявляється у війні проти України та атаках на цивільні об’єкти. За словами президента, завершення війни не означатиме припинення експансіоністських прагнень РФ, і стримати їх може лише єдність союзників та посилення оборони країн регіону.
Мирний план США: Росія відкидає ініціативи, а не Україна
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив, що мирний план США для України відхиляє саме Росія, а не українська сторона. У своїй заяві він підкреслив, що відповіддю Москви на мирні пропозиції стали ракетні удари по українських містах. Туск закликав не перекладати відповідальність на Київ, а посилювати міжнародний тиск на Росію та підтримувати Україну у її обороні.
Україна стримує Росію від польських кордонів
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що ситуація в Україні безпосередньо впливає на безпеку Польщі. Він підкреслив, що саме Україна стримує Росію подалі від польських кордонів, і наголосив, що Польща не хотіла б опинитися у ситуації, в якій сьогодні опинилася Україна. Сікорський також відреагував на зростання антиукраїнських настроїв у Польщі, пов’язуючи їх із ультраправими середовищами, які поширюють російську пропаганду.
Кібератаки на енергетичну інфраструктуру: загроза, яку не можна ігнорувати
Наприкінці грудня Польщу сколихнули повідомлення про кібератаки на енергетичну інфраструктуру. Прем’єр-міністр Дональд Туск підкреслив, що країна успішно відбила спроби дестабілізації, і повідомив, що загрози не становили небезпеки для критичної інфраструктури. Водночас Кшиштоф Гавковський, віцепрем’єр і міністр цифрових технологій, зазначив, що Польща є однією з найчастіше атакованих країн у ЄС, де щодня фіксується до 2–3 тисяч кібератак.
Зі свого боку експерти наголошують, що кібератаки можуть мати різну мету: від крадіжки даних до дестабілізації енергосистеми. Відомо, що під час атак були задіяні окремі елементи відновлюваної енергетики та електростанції, але системи безпеки спрацювали, і загроза масштабного відключення була нейтралізована. Водночас зростає потреба у підвищенні кіберзахисту та координації з партнерами, зокрема США.
Польська армія: на 15 років уперед
Генеральний штаб Польщі прогнозує, що через 15 років армія налічуватиме близько 500 тисяч солдатів, з яких 300 тисяч будуть професійними військовими, а 200 тисяч — резервістами. Начальник Генерального штабу Веслав Кукула пояснив, що стратегія розвитку спрямована на створення більш оснащеної армії, здатної протистояти потенційному супротивнику та посилювати оборонні можливості країни.
У рамках модернізації планується не лише чисельне зростання, але й підвищення якості підготовки, зміцнення військового духу та застосування інновацій. Генеральний штаб також не виключає можливості відновлення обов’язкової військової служби, якщо демографічні умови цього вимагатимуть.
Володимир Гарматюк