Колеги з Першого каналу Польського радіо запросили на розмову заступницю міністерки освіти Польщі Катажину Любнауер, аби обговорити можливу заборону для дітей у Польщі віком до 15 років на користування соцмережами. Однак це була не єдина тема цієї розмови, яку я запрошую вас прослухати.
Заступниця міністерки почала з того, що, з огляду на нестабільну політичну та безпекову ситуацію у світі, з упевненістю можна сказати, що сьогоднішні діти ростуть у момент дестабілізації:
Спочатку ми відчули таку дестабілізацію в момент, коли Росія напала на Україну, і це відбувається в країні, яка є нашим безпосереднім сусідом. У зв’язку з цим для нас фактично найважливішим є саме цей конфлікт, адже безпечна Україна — незалежна держава, яка, як ми хотіли б, має отримати справедливий мир, — є питанням гарантій безпеки також і для Польщі. Але те, що відбувається в Ірані, теж впливає на нас. Хоча б тому, що Іран, по-перше, певною мірою є союзником Росії. Відомі «Шахеди» виробляються саме там. Але з іншого боку, це вплине, наприклад, на ціни нафти.
Наступне питання стосувалося безпекової ситуації в Польщі у контексті атаки Ізраїлю та США на Іран.
Ми ніколи не перебуваємо в безпечнішому оточенні, коли починається «концерт великих держав». Треба дуже чітко сказати: якщо поруч із Китаєм і Сполученими Штатами ми хочемо функціонувати як сила, то повинні функціонувати як супердержава — Європейський Союз. У цьому сенсі дуже важливими є і всі ті інвестиції, які Європейський Союз здійснює у сфері оборони, а також дії Польщі щодо значного посилення власної обороноздатності, наприклад програма SAFE. Це приклад того, що у ситуації, коли світ дестабілізується, коли міжнародне право перестає діяти, дуже важливо будувати власну стійкість. Це відбувається саме зараз. Нагадаю, що в цьогорічному бюджеті 200 мільярдів виділено на оборону. Але нагадаю також, що програма SAFE, 80, майже 90% якої має бути спрямованих на польську промисловість, це ще 180–200 мільярдів злотих.
Говорячи про війну на Близькому Сході ведучий запитав заступницю міністерки освіти про удар по початковій школі для дівчат у Мінабі. Іранська сторона говорить про понад 100 загиблих.
Ми бачимо це в Україні, де гинуть діти — і гинуть протягом усього періоду цього конфлікту. Ми бачили це в Газі, де також загинуло дуже багато цивільних, зокрема дітей. Ми бачимо це зараз в Ірані. Зауважмо, що Іран відповідає на ці атаки досить хаотично, адже атакує фактично не лише Ізраїль, а й усі навколишні країни, які пов’язані союзами зі Сполученими Штатами. У зв’язку з цим завжди страждають цивільні, завжди страждають діти. Сучасна війна, на жаль, не завжди здатна точково розв’язувати питання, наприклад позбавлення ядерного чи іншого військового арсеналу — часто гинуть і діти. І зауважмо, що для мене вже незрозуміло, чому далі говорять про позбавлення Ірану ядерного арсеналу, коли під час попередньої атаки стверджувалося, що це вже сталося.
З нашого погляду, насамперед ідеться, по-перше, про безпеку наших співвітчизників, які опинилися в пастці. Міністерство закордонних справ дуже чітко закликало не їхати в ті регіони, оскільки там існує загроза.
Друге питання — ми чекаємо інформації щодо цін на нафту, адже в цій протоці існує загроза, і через це танкери можуть не проходити. А це створює ризик того, що ціни на нафту зростуть. Ми повинні спостерігати за ситуацією, ми повинні як Європейський Союз уміти говорити одним голосом і усвідомлювати, що в «концерті великих держав», якщо хочемо бути сильними, можемо бути сильними лише як великий суб’єкт, яким є Європейський Союз.
Наступний блок питань був присвячений освіті. І перше питання стосувалося того, коли у Польщі може бути запроваджена заборона соціальних мереж для осіб до 15 років?
Все дещо складніше, бо це ініціатива парламентської фракції «Громадянської коаліції» — фракції, до якої належу я, пані міністерка Новацька та інші. Однак це ініціатива, яка повинна реалізовуватися у співпраці з урядом і, звичайно, з Міністерством цифровізації. Щоб запровадити заборону для дітей до 15 років, потрібен інструмент перевірки віку. Таким інструментом може бути європейська цифрова ідентичність, так званий Європейський цифровий гаманець ідентичності. Однак для цього, по-перше, потрібно його впровадити, а це ще певний час триватиме. По-друге, потрібно визначити правила — доступ до яких саме платформ та ЗМІ буде обмежений, і який вік діятиме для окремих порталів.
Поки що йдеться про найпопулярніші соціальні мережі — там вік до 15 років. Поки що депутати представили лише основні положення цього проєкту.
Йдеться також про те, що ми працюємо над іншою законодавчою ініціативою — законом про Уповноваженого з прав учня, а також про права й обов’язки учня, щоб школа могла запроваджувати повну заборону користування телефонами на своїй території. Це додаткова можливість, яку матиме школа, адже зараз вона може лише обмежувати.
Я лише хочу додати, що в освітній сфері ми взагалі бачимо дедалі більше ризиків — але й можливостей — пов’язаних із цифровізацією. Наприклад, у межах реформи «Компас майбутнього» ми значно обмежуємо використання ґаджетів у дитячих садках.
Заступниця міністерки освіти Польщі прокоментувала, чи є однозначні дані, які вказували б на те, що соціальні мережі негативно впливають на молодь.
Світ має однозначні дані. Дані показують, що соціальні мережі впливають на здатність до концентрації, на проблеми зі сном, на дуже багато аспектів життя, зокрема на ослаблення соціальних зв’язків. Ми справді бачимо дедалі більше загроз.
Навіть ті країни, які дуже активно пішли шляхом цифровізації освіти, тепер відступають від цього. Ми ніколи не мали таких планів. Ми завжди були переконані, що, наприклад, найкраще — і це також підтверджують дослідження — вчитися з паперового підручника, а не з цифрового, де є безліч відволікаючих факторів. Учні не можуть зосередитися, їхня увага постійно розсіюється.
Учителі оцінюють, що учні мають дедалі більші проблеми з концентрацією. Я зараз дуже багато розмовляю з учителями. Загалом у межах «Компасу майбутнього» разом із колегами з керівництва Міністерства освіти ми вже зустрілися з понад шістьма тисячами вчителів. Ми також зустрічаємося з батьками. Дуже часто в розмовах із батьками тема соціальних мереж є однією з головних.
Усі помічають, що це, по-перше, величезний поглинач часу, по-друге, фактор залежності, по-третє — часто джерело насильства. Йдеться як про сексуальне насильство, так і про насильство, що ґрунтується на хейті. Ми справді бачимо, що психічний стан дітей погіршується. Світ дедалі частіше розглядає це як наслідок того, що відбувається в соціальних мережах. Тому ми повинні діяти на багатьох рівнях.
З одного боку, ми хочемо відтермінувати початок «екранної» цифрової ініціації — звідси обмеження на використання ґаджетів у дитячих садках. Великі екрани можуть використовуватися лише відповідно до принципів цифрової гігієни — для освітніх цілей, без самостійної роботи дітей із маленькими екранами. Такі зміни набудуть чинності після впровадження «Компасу майбутнього» у дитячих садках — із 1 вересня 2026 року.
Іншим аспектом є те, що ми активно підвищуємо кваліфікацію вчителів у питаннях цифрової гігієни, а також етичної відповідальності, пов’язаної зі штучним інтелектом через систему навчань.
Повертаючись до питання часових меж набуття чинності заборони на використання соцмереж дітьми віком до 15 років, Катажина Любнауер зазначила, що це точно не відбудеться у вересні 2026 року.
Говорять про горизонт приблизно 2027 року, тому що це також залежить від того, коли буде запроваджено європейську цифрову ідентичність. Адже ми точно не вирішимо застосувати таке рішення, як Австралія, де перевірку віку здійснюють за допомогою біометрії. Йдеться про підтвердження особи, фактично про перевірку ідентичності.
Якщо йдеться про заборону користування смартфонами в школах, то питання насамперед у тому, що відбуватиметься з цими смартфонами під час уроків. Як вони зберігатимуться? Чи це будуть додаткові обов’язки для школи? Адже це також вимагає підготовки. Коментує заступниця міністерки освіти.
Тут немає жодних сумнівів, що ми вже говоримо про різні стандарти й працюємо над стандартами того, як школа може запроваджувати таку заборону. До того, такі заборони вже діють у багатьох школах. Фактично на уроках більшість шкіл забороняє користуватися смартфонами. Однак багато шкіл зараз поширюють цю заборону і на перерви, запроваджуючи різні обмеження.
Як я вже казала, право на запровадження таких заборон буде прямо прописане в законі про права й обов’язки учня, який зараз перебуває на етапі передачі його від Постійного комітету Ради міністрів до самої Ради міністрів.
Ми не маємо жодних сумнівів, що це також питання соціального життя в школі. Це питання того, щоб молоді люди під час перерв розмовляли між собою, а не дивилися кожен у свій екран.
Якщо йдеться про ці обмеження, чи буде там також записано, що учні фізично повинні будуть десь залишати смартфон, заходячи до класу?
Ми повинні передусім розмовляти з батьками. Тому що існує безліч порадників, багато матеріалів, але, на мою думку, цього все ще недостатньо. Адже звіт «Інтернет дітей» досить чітко показує, що з 4,5 години, які молоді люди в середньому проводять в Інтернеті щодня, більшість цього часу — аж 4 години — припадає на перебування вдома. Часто це відбувається за рахунок сну, часто ввечері, коли дитина вже повинна заспокоїтися, лягти спати.
Ми усвідомлюємо, що без співпраці батьків, без розуміння батьками того, що занадто рання цифрова ініціація — наприклад, допомога дітям у створенні акаунтів у соціальних мережах у віці, нижчому за той, який навіть зараз передбачений правилами платформ, — це нерозумно, бо не служить інтересам дітей. Справді, як суспільство ми дедалі більше усвідомлюємо це. Це дуже тішить, що така свідомість зростає, але я б сказала, що вона ще не є загальною.
Я розмовляю з батьками в межах «Компасу майбутнього», але це зазвичай свідомі батьки — ті, хто погоджується на такі розмови, хто відгукується на запит учителів чи дирекції, чи хочуть вони поговорити з кимось із міністерства про реформу. Вони приїжджають на такі зустрічі.
Наприклад, уже зараз є школи в Польщі, де телефони кладуть у спеціальні «чохли-кишені», які замикаються, і які можна відкрити після виходу. Однак рішення, які приймають школи, дуже різні. Ми пропонуватимемо школам різні стандарти й різні варіанти рішень. Над цим працюють експерти.
Ми не хочемо перетворювати вчителів на детективів, які мають перевіряти, чи має учень другий телефон. Тому найкраще це працює в тих школах, де існує певна домовленість усієї шкільної спільноти — учителів, батьків і учнів. Часто самі учні дуже хвалять цю зміну, бо бачать, як позитивно вона впливає, наприклад, на їхнє соціальне життя. Раптом виявляється, що школа на перервах оживає. Виявляється, що можна мати інтереси поза тим, що є у смартфоні. Тож це виховна робота. Щоденна виховна робота школи. Ми хочемо лише допомогти школам, щоб певні заборони, які вони зможуть запроваджувати, не призводили до конфліктів із батьками, адже частина батьків інакше сприймає питання права їхніх дітей на користування смартфоном.
Інше питання, яке активно обговорюється у польському суспільстві, чи з вересня 2026 року предмет «Основи здоров’я» стане обов’язковим. Тобто чи буде реалізований початковий задум міністерства.
Справді, ми хотіли цього від самого початку. Більше того, всі найновіші опитування досить однозначно показують, що переважна більшість поляків вважає: або вся інформація з курсу «Основи здоров’я», або більшість її змісту повинні бути обов’язковими. Думаю, також сигнал для багатьох критиків освіти здоров’я, що поляки все ж розуміють її необхідність.
Ситуація була такою, що в момент, коли це викликало настільки сильні емоції, коли ще не дійшло до шкіл повне розуміння того, що насправді містить курс «Основи здоров’я», йшлося також про те, щоб захистити шкільну спільноту, передусім учителів, щоб батьки не поводилися щодо них агресивно чи грубо, якби їх змушували відправляти дітей на ці заняття — у момент, коли на правому політичному фланзі, правими силами було сказано безліч нісенітниць про «Основи здоров’я».
Рішення щодо формату викладання дисципліни «Основи здоров’я» пані міністерка Новацька оголосила, що ухвалить до кінця березня. Однак зауважмо одну річ: навіть ті, хто є великими критиками «Основи здоров’я» — наприклад, президент або колишній міністр Чарнек — кажуть, що там є дуже багато змісту, який реально потрібний учням. «Основи здоров’я» в цьому сенсі — принаймні в цих частинах — повинна стосуватися всіх учнів. Адже йдеться про знання про особисту гігієну, про профілактику, про психічне здоров’я, про фізичну активність, про здорове харчування. Це те, що, думаю, повинен знати кожен учень. А також, наприклад, питання встановлення особистих меж, розуміння того, що таке «поганий дотик», розуміння фізіології людини.
Проблема полягає в тому, що ми повинні усвідомлювати: те, що відбувається — ми ж почали нашу розмову із соціальних мереж — у великій мірі впливає на дітей. Чи знаєте ви, якою загрозою є, наприклад, сексуальне насильство, якому може піддатися дитина внаслідок контакту — не лише через соціальні мережі, а й, наприклад, через комп’ютерні ігри? Як легко педофіл може дістатися до дитини і схилити її до дій, які, м’яко кажучи, є актами сексуального насильства.
Тому стійкість, яку ми формуємо завдяки «Основам здоров’я», а також завдяки навчанню першої допомоги, яке ми запровадили в 1–3 класах, завдяки таким програмам, як «Освіта з військом», — усе це формує стійке суспільство. Формує стійку молодь, яка в майбутньому здатна впоратися з труднощами у цьому світі — ми ж почали нашу розмову з того, що він дуже складний, неспокійний — і те, що відбувається в Ірані, це показує.
Пані міністерка Новацька ухвалить рішення до кінця березня. Зараз ми маємо особливо багато зустрічей. Як я вже казала, ми їздимо країною в межах програми «Компас майбутнього». Ми зустрічаємося з учителями. Майже всюди звучить питання про обов’язкове викладання «Основ здоров’я» — і звучить у такому контексті: так, ми вважаємо, що вона повинна бути обов’язковою. Це теж певний сигнал.
Ми зараз стоїмо перед днем великої зміни. «Компас майбутнього» — це зміна, яка впроваджується поступово. Думаю, для наших слухачів важливо, що це означає для їхніх дітей і онуків. Передусім це означає школу, яка й надалі буде вимогливою, але водночас дружньою та цікавою. Школу, де буде більше практичних дій, освітніх експериментів, проєктний тиждень, де ми навчаємо молодих людей не лише знанням, а й умінню користуватися цими знаннями, а також соціальним компетенціям. У межах цих змін, наприклад, природознавство викладатиметься до шостого класу, щоб навчання було міждисциплінарним. Причому у форматі блоків — заняття повинні тривати довше, адже загалом це три години на тиждень.
Також будуть практично-технічні заняття. Замість теоретичної «техніки» — практично-технічні заняття, значно більш практичні, які навчатимуть конкретних умінь — по дві години на тиждень, щоб, наприклад, молоді люди зрозуміли, чи хотіли б у майбутньому працювати у технічних професіях, які здобувають після закінчення технікумів. Отже, змін багато. І ці зміни мають допомогти молодим людям зрозуміти, навіщо вони ходять до школи. Щоб вони усвідомили, що школа дає знання, які знадобляться їм протягом усього життя.
Адже міжнародні дослідження, у яких Польща регулярно бере участь, показують: якщо йдеться про рівень знань, то серед польських п’ятнадцятирічних учнів він ще досить непоганий. Хоча між 2018 і 2022 роками ми зазнали доволі сильного падіння — найсерйознішого в усьому Європейському Союзі.
Натомість якщо йдеться про відчуття приналежності до школи, про цікавість до того, чого учні навчаються, то Польща, на жаль, перебуває на останньому місці. На запитання «Чи цікаво вам дізнаватися нові речі в школі?» позитивно відповідають лише 26% учнів. Для порівняння: у Португалії — 73%.
Під час поїздок у межах «Компасу майбутнього» Катажина Любнауер зізнається, що їй дуже часто доводиться відповідати на запитання про домашні завдання.
Дедалі більше ми усвідомлюємо, що в часи штучного інтелекту справжня самостійність учнів стає проблемою. Я ще раз хотіла б звернутися до всіх учителів: якщо ми задаємо домашні завдання, дуже важливо, щоб учень отримав зворотний зв’язок. Зворотний зв’язок — це одна з найефективніших освітніх стратегій. Учень повинен знати: що він зробив добре, що зробив неправильно, що ще потрібно виправити і над чим попрацювати. І це, безумовно, є обов’язком учителя — так записано в розпорядженні. Але ми повинні також усвідомлювати, що оцінки слід ставити лише за самостійну роботу учня. Скажімо чесно: домашні завдання часто є або результатом роботи штучного інтелекту, або іноді — всієї родини.
Але для мене очевидно, що ми повинні робити ставку на те, щоб учень розумів, навіщо він навчається, як саме потрібно вчитися. Однією з найважливіших стратегій є те, щоб на початку кожного предмета учень дізнавався, як потрібно вивчати цей предмет. І знову ж таки, щоб отримував той самий зворотний зв’язок.
В кінці розмови журналіст уточнив, чи рішення, яке має прийняти в кінці березня міністерка освіти щодо дисципліни «Основи здоров’я», стосуватиметься вже вересня цього року чи наступного.
Для мене дуже важливі два сигнали. Перший — останнє опитування, яке показує, що більшість поляків вважає: «Основи здоров’я» повинні бути або повністю, або здебільшого обов’язковим. І другий сигнал — від учителів, які дуже часто запитують про «Основи здоров’я». Я б навіть ризикнула сказати, що частіше, ніж про домашні завдання.
Рішення міністерки ми точно почуємо до кінця березня.
PR1/Д.Ю.