Протягом останнього десятиліття Польща зафіксувала найвище зростання частки літніх людей серед усіх країн Євросоюзу. Дані Євростату свідчать, що за останні 10 років частка осіб віком 65+ у Польщі зросла майже на 6 %, і якщо тенденції збережуться, то вже до 2050 року майже половині поляків буде понад 60 років. Як зазначає в ефірі Третього каналу Польського радіо професор Павел Кубіцький, головні виклики проявляться значно раніше:
«З огляду перспективи соціальної політики, я не був би таким оптимістичним і не дивився б так упевнено в майбутнє… Варто звернути увагу (на) на період до 2035 року: почне старіти післявоєнний бебі-бум… Це понад мільйон додаткових людей у віці 80+. І це відбувається одночасно зі зниженням чисельності населення, яке триває з 2010 року. Отже, з економічної точки зору економіка трохи сповільнюватиметься».
Польща дедалі глибше занурюється у демографічні зміни, які змінюють окрім вікової структури, ще й логіку життя суспільства. Рівень народжуваності на старому континенті, зокрема в Польщі, є одним із найнижчих у Європі, і це лише посилює процес старіння. Як пояснює докторка Зофія Шведа-Леватовська, з кафедри соціальної політики Варшавської школи економіки причин цієї ситуації багато:
«Причини можна умовно поділити на економічні, культурні та структурні. Це і доступ до добре оплачуваної роботи, і питання житла, і система догляду за дітьми. Але також — зміни в цінностях. Молоді люди, які самі виросли в сім’ях з однією дитиною, часто не уявляють великої родини… І, звичайно, політика підтримки сімей і можливість реалізувати репродуктивні плани є важливою складовою.
Але навіть за наявності такої політики це не змінює головного факту, що людей старшого віку буде ставати все більше і більше. І, на жаль, у найближчій перспективі демографічні тенденції залишаються незмінними, частка літніх людей зростатиме, а отже, посилюватиметься потреба в їхньому забезпеченні».
Попри дискусії про підтримку народжуваності, швидко змінити ситуацію вже неможливо. Демографічний розрив сформований і буде відчутний ще десятиліттями. За словами Зофії Шведи-Леватовської, повернення до високої народжуваності в найближчі 20–30 років не очікується. Найкращу старість матиме покоління бебі-бумерів. Натомість нинішні 30–50-річні не матимуть таких умов. Водночас змінюється і сам формат старості, зокрема через технології. Старіння населення охоплює всю Центрально-Східну Європу. Польщу за темпами старіння наздоганяють Словаччина, Хорватія та Словенія. Це створює серйозний тиск на пенсійну систему, медицину та соціальну політику. Втім, навіть попри наявність рішень, їх реалізація залишається під питанням.
«Є ціла "книга" правильних рішень. Але проблема криється у політичній реальності. Чи знайдеться політик, який підвищить пенсійний вік або інвестуватиме в профілактику, результат якої буде через 10–15 років? Є великий сумнів, що ці рішення будуть реалізовані», — підсумовує Павел Кубіцький. Водночас експерти наголошують, що підготовка до старості — це не лише завдання держави.
«Підготовка до старості починається з першого внеску до системи соціального страхування. Але багато залежить і від нас самих, від здоров’я, способу життя і щоденних звичок», — підкреслює Зофія Шведа-Леватовська.
PR3/Вікторія Машталер