Хоч велосипедний сезон у Польщі фактично починається ще навесні, саме влітку на вулицях значно більшає велосипедистів, користувачів електросамокатів та інших засобів індивідуального транспорту. Під час канікул діти й підлітки більше часу проводять надворі, а дорослі частіше обирають двоколісний транспорт для відпочинку або щоденних поїздок. З червня в Польщі набули чинності нові правила, покликані підвищити безпеку неповнолітніх. Відтепер діти та підлітки до 16 років зобов’язані користуватися захисними шоломами під час їзди на велосипедах, електросамокатах, моноколесах, говербордах та інших пристроях особистого транспорту. Водночас нові вимоги не поширюються на звичайні самокати без електроприводу та скейтборди, які рухаються винятково завдяки силі користувача. За відсутність шолома передбачений штраф від 50 до 100 злотих. Але головне — безпека учасників дорожнього руху.
Президент Фонду Na Rowerze Себастіан Ґрушка звернув увагу, що торік поліція зафіксувала зростання кількості дорожньо-транспортних пригод за участю велосипедистів та користувачів електросамокатів. Лише велосипедисти були учасниками понад 13,5 тисячі інцидентів, причому майже половина з них сталася з їхньої вини.
Поліція регулярно нагадує про необхідність користування світловідбивними елементами та захисними шоломами. Проте Себастіан Ґрушка наголосив, що навіть найкраще спорядження не замінить відповідальної поведінки на дорозі.
«Я закликаю всіх учасників дорожнього руху думати про можливі наслідки своїх дій. Чим краще ми їх розуміємо та знаємо правила дорожнього руху, тим легше уникати небезпечних ситуацій. На жаль, у нашому суспільстві досі поширене хибне переконання, що велосипедист як незахищений учасник дорожнього руху може дозволити собі менше уваги. Це дуже небезпечний підхід, який провокує ризиковану поведінку. Варто пам’ятати, що їзда велосипедом, особливо у великих містах, — це не прогулянка до магазину по хліб. Це повноцінна участь у дорожньому русі, яка вимагає відповідальності та усвідомлення ризиків. І не завжди винним є водій автомобіля. Звісно, наслідки зіткнення для велосипедиста значно серйозніші, адже він не захищений кузовом, але я щодня бачу ситуації, коли велосипедисти через незнання правил дорожнього руху наражають на небезпеку власне здоров’я і навіть життя», — зауважив Ґрушка.
На думку експерта, безпечна поведінка на дорозі формується змалку, а ключову роль у цьому відіграють батьки.
«Відповідальність справді лежить і на батьках, і на школі. Але школа радше доповнює цей процес. Програма навчання в Польщі побудована у такий спосіб, що основи дорожніх знаків діти вивчають приблизно у четвертому класі. Тоді ж вони готуються до іспиту на велосипедну картку. У цьому є певна неузгодженість, бо учням зазвичай у цей час 10–11 років, а вимога мати велосипедну картку для участі в дорожньому русі діє з 10 років. Тому ще важливіше, щоб навчання починалося вдома. Я, наприклад, уже зараз навчаю свого дворічного сина простих правил: коли він їде самокатом і під’їжджає до пішохідного переходу, має злізти й перейти дорогу пішки. Це формує звичку, яка згодом переходить і на користування велосипедом. Навчання найкраще працює у практиці — під час прогулянок, поїздок на велосипедах чи самокатах, у щоденних ситуаціях. Якщо ж дорослі не почуваються впевнено в цих темах, завжди можна звернутися до профільних організацій, які займаються освітою з безпеки дорожнього руху», — додав експерт.
У Польщі дитина, яка не має велосипедної картки, не може самостійно брати участь у дорожньому русі на велосипеді. Окрему увагу Себастіан Ґрушка звернув увагу на те, що у березні набули чинності й інші вимоги. Діти до 13 років не можуть користуватися електросамокатами на дорогах загального користування та тротуарах. Виняток становлять житлові зони, де вони можуть пересуватися лише під наглядом дорослих. Після досягнення 13 років для самостійного користування електросамокатом потрібна велосипедна картка. Поширеною практикою є, коли на одному електросамокаті їдуть двоє або навіть троє людей.
«Перевезення двох або більше осіб на одному електросамокаті є вкрай безвідповідальним. Про це потрібно говорити відкрито й не сприймати такі ситуації як щось нормальне. Часто можна побачити підлітків, які їдуть удвох на одному самокаті та сприймають це як розвагу. Але від розваги до трагедії іноді лише один невдалий маневр. Під час зіткнення або різкого падіння людина, яка стоїть спереду, вдаряється грудною кліткою об кермо, а ззаду на неї тисне друга особа. Якщо ж попереду стоїть дитина, кермо часто знаходиться на рівні її обличчя або щелепи. Наслідки таких травм можуть бути дуже серйозними. Звичайний велосипедний шолом захищає череп, але не прикриває щелепу, ніс, очі або зуби. Тому навіть у шоломі можна отримати тяжкі ушкодження обличчя», — застеріг Себастіан Ґрушка.
За останні роки в польських містах значно розширилася велосипедна інфраструктура. Однак наявність велодоріжок не усуває конфліктів між різними учасниками руху. Пішоходам варто пам’ятати, що велодоріжки насамперед призначені для велосипедистів. Водночас і самі велосипедисти мають враховувати потреби пішоходів, особливо на спільних маршрутах.
«Я хотів би звернутися і до самих велосипедистів, які їздять тротуарами. Я добре розумію, чому люди так роблять. Часто вони просто бояться автомобільного руху. Але хочу показати й іншу перспективу — пішохода. Я — молодий батько, моєму синові трохи більше двох років. Ми часто гуляємо тротуарами, бо це простір, призначений саме для пішоходів. І дуже часто поруч із нами на великій швидкості проїжджають велосипедисти. Вони не пригальмовують і рухаються так само швидко, як на велодоріжці. Маленькі діти поводяться непередбачувано. Дворічна чи трирічна дитина може раптом змінити напрямок руху, різко зупинитися або вибігти вбік. Якщо поруч проїжджає велосипедист на великій швидкості, часу на реакцію практично немає», — пояснив експерт.
Безпечний дорожній рух базується на взаємній повазі між велосипедистами, користувачами самокатів, водіями та пішоходами.
Христина Срібняк