Безпека у Балтійському морі все менше визначається класичними військовими сценаріями і дедалі більше прихованими, багатовимірними загрозами, це і кібератаки, диверсії, терористичні ризики, радіоелектронний вплив та захист критичної інфраструктури. Від оборонної промисловості залежить, наскільки оперативно Військово-морські сили отримуватимуть сучасні технології для протидії новим загрозам. Про те, як Польща розбудовує власні морські оборонні можливості, які проєкти вже реалізуються та чому війна в Україні докорінно змінила підхід до розвитку оборонної індустрії, говорили представники Польської групи озброєння (PGZ) та компанії Kongsberg.
За словами віцепрезидента правління Польської групи озброєння Яна Ґрабовського, сьогодні концерн об'єднує понад 23 тисячі працівників, а одним із його стратегічних підприємств стала PGZ Stocznia Wojenna у Ґдині.
«Ще десять років тому багато хто не вірив у майбутнє цієї верфі. Сьогодні ми маємо одну з найсучасніших військових верфей у Балтійському регіоні. Ми будуємо чотири кораблі для Військово-морських сил Польщі, і всі ці контракти підписані тому, що ми впевнені у своїх виробничих можливостях», — наголосив Ян Ґрабовський.
Найближчою знаковою подією для польського суднобудування стане спуск на воду першого фрегата ORP Wicher, який будують у межах програми «Мечник».
Як зазначив Ян Ґрабовський, це буде перший випадок у повоєнній історії Польщі, коли настільки великий бойовий корабель такого класу повністю будують на польській верфі.
«12–13 серпня ми плануємо спуск на воду ORP "Wicher". До того ж його спуск відбудеться безпосередньо в акваторії Гданської затоки, що також є нетиповим рішенням», — підкреслив він.
За словами представника PGZ, паралельно реалізується і програма будівництва рятувального корабля Ratownik, а також тривають переговори щодо можливих нових замовлень, зокрема зі Швецією.
«Ми вже сьогодні відповідаємо на сучасні потреби безпеки Балтійського моря. Вірю, що найближчим часом таких рятувальних кораблів буде більше не лише для Польщі, а й для інших держав регіону», — зазначив Ян Ґрабовський, і окремо звернув увагу на організацію роботи над програмою «Мечник». За його словами, одним із головних чинників успішної реалізації проєкту стала тісна співпраця між промисловістю, Агентством озброєння та Військово-морськими силами Польщі.
«Ми працюємо як "єдиний кулак". Тут ніхто не створює штучних перепон. Навпаки — усі сторони мають спільну мету. Саме тому ця програма реалізується ефективно», — підкреслив віцепрезидент PGZ.
Про те, як останні роки вплинули на глобальну оборонну промисловість, розповів директор морських програм компанії Kongsberg, командор резерву Радослав Ріхтер. За його словами, спочатку пандемія COVID-19, а згодом і повномасштабна війна Росії проти України змусили переглянути практично всі підходи до виробництва озброєння.
«COVID і війна в Україні кардинально змінили наше мислення. Ми переосмислили ланцюги постачання, технологічну незалежність і зрозуміли, що компетенції з ремонту, технічного обслуговування та модернізації повинні залишатися в країні, яка використовує це озброєння», — зазначив Радослав Ріхтер.
Kongsberg уже обирає майданчик для будівництва власного заводу в Польщі. Окремо Радослав Ріхтер підкреслив, що завдяки трансферу технологій польські підприємства вже можуть самостійно обслуговувати ракети NSM та JSM, а в перспективі, й системи для винищувачів F-35. За словами Радослава Ріхтера, досвід війни в Україні показав ще одну важливу тенденцію: майбутні конфлікти вимагатимуть не лише дорогих високоточних систем, а й масового виробництва відносно дешевих засобів ураження.
«Ми повинні готуватися не до війни, яка вже була, а до тієї, яка ще попереду. Україна показала, що ефективність визначають не лише високоточні ракети, а й можливість швидко виробляти велику кількість доступного озброєння», — наголосив він.
Саме тому Kongsberg активно розвиває напрямок low-cost озброєння. Після придбання компанії Zone 5 концерн розширює виробництво нових ракетних систем, серед яких Rusty Dagger (AGM-188A) та White Spike, призначених, зокрема, для боротьби з безпілотниками.
Матеріал можна послухати у прикріпленому аудіофайлі або на сторінці з подкастами
Вікторія Машталер