Дезінформацію часто сприймають лише як інструмент політичної боротьби, щось, що впливає на вибори, громадську думку чи міжнародні відносини. Проте це лише найпомітніша її частина. Насправді значно частіше ми стикаємося з цим явищем там, де навіть не очікуємо, у питаннях здоров'я, харчування, виховання дітей, психології, екології, новітніх технологій чи фінансів. Саме такі повідомлення найкраще маскуються під «корисні поради» або «особистий досвід». І так вони поступово змінюють наше уявлення про те, що є правдою, а що — ні. Порада відмовитися від вакцинації, «чудодійний» спосіб лікування раку, міф про те, що зміни клімату — це лише вигадка, із окремих думок можуть перетворюватися на інформацію, яка завойовує все більше довіри.
Саме вивченню цього явища присвячений грантовий проєкт Варшавського університету Nauka Sprawdza («Наука перевіряє»). Його учасники досліджують масштаби наукової дезінформації в польському інтернеті, механізми її поширення та способи протидії. Перші результати показали, що лише за останні два роки в польському сегменті соціальних мереж з'явилося понад мільйон публічних дописів і коментарів, пов'язаних із науковою дезінформацією. Це ще раз доводить, що фейки — не випадковий інформаційний шум, а масштабне явище, яке потребує системного дослідження, просвітницької роботи та розвитку критичного мислення.
Про результати роботи та виклики, які стоять перед науковцями, у подкасті Польського радіо «Marzyciele i rzemieślnicy» («Мрійники та майстри») розповіли співавтори проєкту.
Яцек Штольцман наголосив, що авторитет науки дедалі частіше використовують для маніпуляцій.
«Бездумне поширення інформації, звичне "шерення" дописів, — це те, на чому й тримаються творці дезінформації. Люди, які публікують суперечливий контент, розраховують на великі охоплення. Разом із популярністю цих матеріалів зростає і популярність їхніх авторів. А увагу в інтернеті досить легко перетворити на прибуток», — зазначив експерт.
За його словами, мотивами можуть бути не лише заробіток або просування власних товарів, а й свідоме прагнення посіяти тривогу та хаос у суспільстві. Тетяна Вітковська звернула увагу, що сама дезінформація існувала завжди, однак сьогодні безпрецедентною стала швидкість її поширення.
«Щоб створити вірусний фейк, достатньо смартфона, доступу до інтернету і кількох кліків. А наукове пояснення не можна вкласти у три речення. Воно потребує часу, нюансів і готовності людини розібратися в темі», — пояснила вона.
Саме тому, додає дослідниця, псевдонаукові теорії часто здаються привабливішими за справжню науку.
«Альтернативна медицина чи різноманітні "альтернативні" наукові теорії дають людям те, чого часто не дає наука, — готову відповідь. Наука не видає готових рішень. Вона пояснює, досліджує, аналізує. Але коли людина розгублена чи налякана, проста відповідь створює ілюзію безпеки та контролю».
Науковці наголошують, що сумнів є невід'ємною частиною наукового процесу. Окрім досліджень, команда проєкту змінює підхід до популяризації науки. Замість академічних текстів вона використовує короткі відео, подкасти та співпрацює з науковими інфлюенсерами.
«Ми намагаємося будувати міст між академічним світом і звичайними людьми. Використовуємо сучасні платформи, говоримо мовою аудиторії та працюємо разом із популяризаторами науки, які допомагають спростовувати найпоширеніші міфи», — пояснив Яцек Штольцман.
Проєкт також залучає молодих дослідників. У межах грантового конкурсу організатори отримали понад 50 заявок із різних наукових установ Польщі. Автори найкращих проєктів отримають фінансування на дослідження механізмів поширення наукової дезінформації. Серед актуальних тем, які аналізують учасники проєкту, — маніпуляції навколо вакцинації, альтернативної медицини, кліматичних змін та навіть використання сонцезахисних кремів.
«Людина користується кремом, а потім відкриває Instagram і читає, що він нібито шкідливий. Вона отримує дві взаємовиключні інформації, починає сумніватися, перестає критично аналізувати ситуацію й дедалі більше керується емоціями», — зазначила Тетяна Вітковська.
Дослідники переконані: протидія дезінформації не може обмежуватися лише спростуванням окремих фейків. Не менш важливо пояснювати, як працює наука, чому її висновки можуть змінюватися і чому саме це є ознакою її сили, а не слабкості. Саме розвиток критичного мислення вони вважають найефективнішим захистом від маніпуляцій.
Польське радіо / опрацювала Христина Срібняк