На початку липня у мережі з'явилась інформація про чоловіка, що ображав та залякував українських підлітків. Чоловікові повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а саме — образи трьох громадянок України з мотивів їхньої національної належності. Національна приналежність могла стати такою головною причиною побиття української пари у Вроцлаві. Там троє чоловіків напали на двох громадян України. Вроцлавський суд ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тимчасового арешту щодо Адама С. та Томаша М. Обох підозрюють у побитті та застосуванні насильства з мотивів національної належності потерпілих. Це два найголосніші випадки злочинів, що могли мати національний характер, однак у медіа та мережі з'являється все більше описаних таких справ.
— Злочини на національному ґрунті — це те, що ми б назвали злочинами на ґрунті ненависті або злочинами, спровокованими упередженнями, бо в польському Кримінальному кодексі немає такої окремої категорії злочинів, і в правовій науці ми теж радше не говоримо про злочини «на національному ґрунті» як окрему категорію — говорить адвокатка, членкиня Окружної адвокатської ради в Люблінні, Дорота Дудек. — Але справді, на такому ґрунті злочини можуть вчиняти. Натомість ми говоримо про злочини, спричинені ненавистю чи упередженнями, і це група злочинів, яка характеризується тим, що, простіше кажучи, їхній виконавець має певне негативне ставлення, серйозне упередження до жертви, до особи, щодо якої він вчиняє злочин, і саме з цієї причини діє. Немає єдиного визначення злочинів, вмотивованих ненавистю, але в Польщі це фактично зводиться до кількох дій: застосування насильства або погроз, зокрема через національність, етнічне походження чи расову належність особи; заклики до ненависті на ґрунті, наприклад, національних відмінностей; а також образа або порушення тілесної недоторканності особи через її, зокрема, національну належність. Але з 2025 року діють такі рекомендації Генерального прокурора для прокурорів по всій Польщі, які вказують, що вони своїм наглядом і своєю увагою повинні охоплювати також злочини, які, можливо, не трактуються суто як злочини з ненависті, але містять у собі елемент упередження, вчинені через упередження виконавців — зазначає Дорота Дудек.
14:17 007F68E0.mp3 Юристка: Злочини з ненависті не можна применшувати, держава має захищати потерпілих
Експертка підкреслює, що злочини на ґрунті ненависті — це не лише побиття чи фізичне насильство, але також погрози, словесна агресія, вандалізм або ж завдання шкоди майну. Вона зазначає, що на такі злочини може вказувати стиль висловлювання потенційних злочинців. Вони можуть використовувати нецензурну лексику, а також у своїх коментарях звертатися до стереотипів чи упереджень. Як наголошує Дудек, про кожен такий інцидент варто повідомляти поліції.
— Це злочин, визначений у статті 257 Кримінального кодексу, тобто публічна образа групи населення або окремої особи через її належність — у цьому випадку, у темі, яку ми обговорюємо, національну, — говорить Дорота Дудек. Якщо хтось публічно ображає нас, але не через національність, це також вчинок, від якого ми захищені в кримінальному праві. Різниця лише в тому, що у випадку злочинів з ненависті, коли причиною дії є саме такі відмінності, наприклад національні, прокурор мусить діяти за посадовим обов'язком. Саме прокурор збиратиме докази, встановлюватиме, що сталося, чи це має ознаки злочину, а потім намагатиметься домогтися покарання винного в суді. У випадку такої образи, яка не має національного підґрунтя, або якщо прокурор визнає, що це не була така мотивація, тоді права доводиться відстоювати самостійно. Це так званий приватний акт обвинувачення, за який також потрібно сплатити встановлене мито. І, найголовніше, велика складність полягає в самостійному збиранні доказів. Треба сказати, що дуже багато таких діянь — образ та закликів до ненависті — відбувається в Інтернеті, наприклад у соціальних мережах, а отримати від їхніх адміністраторів деяку інформацію буває справді важко, і прокурору це зробити легше, ніж пересічній людині, — каже адвокатка Дорота Дудек.
За даними Головного управління поліції Польщі, від січня до кінця липня 2025 року правоохоронці зафіксували 543 злочини, вчинені з мотивів ненависті щодо українців, що на 41% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Варто також підкреслити, що починаючи з 2026 року до поліцейської статистики поступово впроваджували зміни щодо порядку обліку таких злочинів. Раніше кримінальний кодекс Польщі кваліфікував лише конкретні вчинки, передбачені у документі, це були, зокрема, застосування насильства або погроз, публічне розпалювання ненависті чи публічна образа або порушення тілесної недоторканності особи чи групи осіб через їхню належність до певної групи. Однак від 2026 року до таких злочинів кваліфікують також й інші правопорушення, якщо злочин або обставини, встановлені під час розслідування, свідчать про те, що вони були вчинені з мотивів упередження. Мова тут йде про, зокрема, ознаки раси, національності, етнічного походження, віросповідання. На відміну від Головного управління поліції Польщі статистика поліції Люблінщини не фіксує збільшення кількості таких злочинів.
— Щодо злочинів, спричинених мовою ненависті за статтею 257 Кримінального кодексу, у Люблінському воєводстві в 2022 році ми зафіксували загалом 33 встановлені злочини, — говорить надкомісар Анна Камоля з Воєводської поліції в Любліні. — Наступного року таких злочинів було 14. У 2024 році зафіксовано 16 таких злочинів, а у 2025 році — 13. У першому півріччі цього року зафіксовано загалом шість встановлених злочинів. Щодо даних стосовно злочинів, спричинених упередженнями, зокрема даних про потерпілих та підозрюваних, які є іноземцями, варто підкреслити, що з цього року запроваджено зміни — як регуляторні, так і методологічні, — які суттєво впливають на обсяг зібраних даних, а також на можливість їх порівняння. Відповідно до цих регуляцій до категорії злочинів, вмотивованих упередженнями, зараховують не лише злочини, вказані в Кримінальному кодексі, а й інші дії, якщо, наприклад, вони були вчинені через упередження, що випливали з реальної або гаданої причетності особи до групи, яка вирізняється певними ознаками.
— Що ми можемо сказати напевно — це те, що кількість таких справ різко зростає, — говорить адвокатка Дорота Дудек. — Близько 1200 таких справ за 2024 — 2025 роки нещодавно вказувало Міністерство внутрішніх справ і адміністрації. Мені важко сказати, якою є ситуація безпосередньо в Любліні, але зі своєї адвокатської практики — як у сфері злочинів з ненависті, так і в ширшому розумінні дискримінації, тобто гіршого ставлення через якусь ознаку, наприклад національність, — я можу сказати, що стає дедалі гірше. Дедалі більше людей зазнають таких злочинів. Тільки тут також треба враховувати, що злочини з ненависті — і ми це знаємо — уражені явищем так званого underreporting. Лише частина людей, які зазнають таких злочинів, мають сміливість, готовність, віру в те, що система спрацює — бо ця система, на жаль, часто підводить, — щоб узагалі про це заявити. Тож я думаю, що масштаб цих злочинів набагато більший, ніж ми собі уявляємо.
Кримінальний кодекс Польщі передбачає відповідальність за злочини на ґрунті ненависті — за насильство чи погрози, публічні заклики до ненависті, образи чи порушення тілесної недоторканності через національну, етнічну, расову чи релігійну належність людини. Покарання сягає від кількох місяців до п'яти років позбавлення волі.
— Ці права — право на захист від дискримінації та від злочинів з ненависті — вважають абсолютно основоположними правами, — підкреслює адвокатка, членкиня Окружної адвокатської ради в Любліні, Дорота Дудек. — Я взагалі думаю, що вони, по суті, стосуються людської гідності, а гідність — це благо, яке захищене польською конституцією. Згідно з польською конституцією ніхто також не може зазнавати дискримінації, тож це, безумовно, основоположні права. І це раз по раз підтверджує практика європейських трибуналів, зокрема Європейського суду з прав людини, який вказує, що ми повинні мати механізми, які захищатимуть від злочинів з ненависті, ми повинні належно на них реагувати. Ми повинні протидіяти, повинні відповідно карати за такі злочини, не можемо це применшувати. Дуже часто до мене приходять люди й кажуть, що поліцейський узагалі не хотів приїхати на місце події. Або що поліцейський не хотів прийняти заяву про можливе вчинення злочину. Агенції ЄС кажуть, що так бути не може. Вони зобов'язують країни-члени застосовувати такі процедури і так серйозно ставитися до справи, щоб ніхто, хто зазнає злочинів з ненависті, не залишався сам на сам зі своєю проблемою. І я сподіваюся, що це буде змінюватися. Я знаю, що поліцію вперше за 20 років узагалі навчають на цю тему. Ми знаємо, що в прокуратурах по всій Польщі є спеціальні підрозділи, виділені для того, щоб займатися виключно такими справами. А згодом усі ці справи мають потрапляти до спеціальної групи при Генеральному прокуророві, яка розглядатиме кожну окрему справу. Тож я думаю, що, можливо, з цієї дуже складної ситуації вийде для нас щось добре. Може, ми нарешті почнемо ставитися до цих злочинів серйозно — зазначає адвокатка, членкиня Окружної адвокатської ради в Люблінні, Дорота Дудек.
До обговорення злочинів на ґрунті ненависті долучився й очільник МЗС України Андрій Сибіга, який закликав у соціальних мережах окремих польських політиків припинити розпалювання ворожнечі, яке зрештою перетворюється на конкретні фізичні напади на вулицях. Голова МЗС України зазначив: «Потрібно шукати діалог і взаємну повагу, а не приводи для ненависті. Україна та Польща приречені на прагматичне добросусідство та захист безпеки від спільного одвічного ворога».
Справу також прокоментував прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, який заявив, що президент Кароль Навроцький та політики правих сил своєю риторикою значною мірою несуть відповідальність за зростання насильства щодо українців у Польщі. Прем'єр також закликав президента Кароля Навроцького відреагувати на випадки насильства на національному ґрунті, яких, за його словами, у Польщі стає дедалі більше. Вчора під час пресконференції речник президента Рафал Леськевич, відповідаючи на запитання журналістів щодо збільшення кількості злочинів проти іноземців, які проживають у Польщі, заявив, що президент є противником будь-яких форм насильства. За його словами, не має значення, хто є винуватцем насильства — громадянин Польщі чи іноземець. «Президент насамперед виступає проти будь-яких форм насильства, які ми спостерігаємо на польських вулицях. Усі, хто вчиняє словесну агресію або фізичне насильство, повинні понести суворе покарання», — заявив Рафал Леськевич.
Інна Ясніцька