Українська Служба
Додати як бажане джерело в Google

Додайте нас до пріоритетних джерел у Google, щоб наші новини відображалися у Вас на початку результатів пошуку.

Ризики для України зміщуються від фронту до внутрішньої стійкості

07.08.2026 00:41
Українська держава та Сили оборони зберігають керованість і стійкість у протистоянні російській агресії. Водночас зі зменшенням темпів просування російських військ на суходолі та стабілізацією зовнішньополітичної ситуації основні ризики для країни дедалі більше пов’язані з внутрішніми викликами — енергетикою, мобілізацією, економікою та роботою державних інституцій. Про це йдеться у дослідженні Аналітичного центру «Об’єднана Україна» «Ризики для України: безпека, політика, суспільні розколи».
Аудіо
  • Ризики для України зміщуються від фронту до внутрішньої стійкості — дослідження
, , 5  2026 . 5            .    4  5          .     ,       26  .     14
Київ, Україна, 5 серпня 2026 року. 5 серпня в Києві було знищено продовольчий склад внаслідок удару російських балістичних ракет. У ніч з 4 на 5 серпня Росія здійснила масований ракетний та безпілотний напад на Україну. У місті спалахнули численні пожежі, внаслідок яких одна людина загинула та 26 отримали поранення. У Київській області загинуло 14 PAP/Vladyslav Musiienko

За словами експертів, ситуація на лінії бойового зіткнення залишається напруженою, однак темпи російського наступу на суходолі знизилися. Як зазначає експерт-міжнародник Дмитро Левусь, у другому кварталі на загальний рівень безпекових ризиків вплинули, зокрема, дії українських Сил оборони проти військової та економічної інфраструктури Росії.

«Ми бачимо збереження певних негативних тенденцій. Наш показник складається з п’яти складових: інтенсивності бойових дій, кібербезпеки, контролю над територіями, терористичних інцидентів і мобілізаційного потенціалу. Водночас цього кварталу додався чинник результативності ударів Сил оборони України», — зазначив він.

За словами Левуся, одним із чинників зниження рівня ризику стало уповільнення російського просування. У квітні та травні російські війська втратили більше територій, ніж змогли захопити, а в червні їхні територіальні здобутки залишалися обмеженими.

Водночас, як зазначають аналітики, інші проблеми залишаються актуальними. Серед них — російські кібератаки, диверсійні й терористичні інциденти, а також ситуація з мобілізацією. За оцінками експертів, кількість людей, які самовільно залишили військові частини або ухиляються від мобілізації, залишається одним із викликів для держави.

Окремо експерти відзначають результати українських операцій проти російської військової логістики та паливно-енергетичного сектору. За словами співзасновника Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Антона Кучухідзе, ці удари впливають не лише на військові можливості Росії, а й на сприйняття війни всередині країни.

«Українські Сили оборони проводили операції, спрямовані на зменшення військового потенціалу Російської Федерації. Це стосується ударів по військовій логістиці, нафтопереробних заводах і складах», — сказав він.

Водночас, за словами експерта, на міжнародному рівні для України стабілізувалася низка важливих процесів. Йдеться, зокрема, про фінансову підтримку Європейського Союзу, контакти з партнерами у форматах G7 і НАТО, а також відновлення діалогу між Києвом і Вашингтоном.

«Зовнішні фактори свідчать про стабілізацію ситуації навколо інтересів України. Єдине питання, яке залишається відкритим, — це членство в НАТО», — зазначив Кучухідзе.

Усередині країни, за оцінкою експертів, державні інституції продовжують працювати в умовах воєнного стану. Інститут президентства залишається одним із головних чинників стабілізації, уряд забезпечує адміністративну та бюджетну безперервність, а парламент продовжує ухвалювати необхідні рішення.

Доктор політичних наук Петро Олещук зазначає, що найбільш вразливою ланкою залишається судова система.

«Інституційна стійкість України залишається операційною, а не консолідованою. Вона спирається на збереження президентської легітимності, парламентської продуктивності та технічної керованості уряду», — говорить експерт.

За його словами, попри критичне ставлення суспільства до Верховної Ради, парламент залишається важливим елементом державної стабільності, оскільки саме він ухвалює рішення, необхідні, зокрема, для європейської інтеграції.

Аналітики також звертають увагу на майбутні внутрішні ризики. Серед можливих викликів вони називають повторні удари по енергетичній системі, нові труднощі у відносинах із міжнародними партнерами, загострення ситуації навколо мобілізації та економічні проблеми.

За словами засновника Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігоря Петренка, після стабілізації зовнішнього контуру основна зона ризиків переміщується всередину країни.

«Зовнішній контур розвантажився, і стало добре видно, де зараз перебуває точка максимального тиску — вона всередині країни», — зазначив він.

Серед можливих сценаріїв експерт назвав ризик енергетичних викликів у зимовий період, можливі зміни в обсягах зовнішньої підтримки, загострення конфліктів навколо мобілізації та посилення суспільної поляризації в разі початку виборчого процесу.

За підсумками дослідження, Україна зберігає операційну стійкість: державні інституції працюють, а російський наступ не призвів до масштабних змін на фронті. Водночас експерти наголошують на необхідності підготовки до внутрішніх викликів, зокрема у сферах енергетики, економіки та суспільної єдності.

14:06 Stiykist_RP.mp3 Ризики для України зміщуються від фронту до внутрішньої стійкості — дослідження

Олександр Савицький