Європейські країни почали об’єднувати зусилля для створення власної системи захисту від балістичних ракет. У липні Україна та дев’ять європейських країн сформували неформальну Антибалістичну коаліцію, а паралельно розпочалася робота над проєктом FREYJA. До нього вже долучилися понад десять європейських оборонних компаній, серед яких Thales, MBDA, Saab, Leonardo, Diehl Defence, HENSOLDT, Eurosam та інші, а також українська Fire Point. Українська сторона планує надати один із ключових компонентів FREYJA — ракету-перехоплювач, тоді як європейські партнери долучають до системи радари, сенсори, системи наведення, управління та інші технології.
Польщі серед держав-засновниць коаліції поки немає. Однак це не означає, що Варшава не зацікавлена у проєкті. Логіка Варшави зрозуміла: Польща вже багато років розбудовує багаторівневу систему протиповітряної та протиракетної оборони — від комплексів Pilica/Pilica+ малої дальності та Narew із ракетами CAMM/CAMM-ER до системи Patriot у рамках програми Wisła. Тепер Польська група озброєння (PGZ) розглядає можливість використати досвід і технологічні компетенції, набуті в цих програмах, для участі у європейському антибалістичному проєкті. Як пояснив в інтерв'ю кільком польським ЗМІ перший віцепрезидент Польської групи озброєння (PGZ) Аркадіуш Бонк, польська оборонна промисловість уже має досвід реалізації програм багаторівневої протиповітряної та протиракетної оборони, а також отримала необхідні технологічні та інфраструктурні можливості завдяки співпраці із Збройними силами Польщі та державному фінансуванню.
За його словами, PGZ сьогодні також бере участь у проєктах, які фінансуються Європейським Союзом. Серед них — розробки, спрямовані на протидію гіперзвуковій зброї та іншим загрозам, що виходять за межі завдань нинішньої багаторівневої системи протиповітряної оборони Польщі.
«Нещодавно ми запросили на консультаційну зустріч підприємства як державного, так і приватного сектору, щоб підготувати, обговорити та узгодити спільну польську промислову пропозицію, яка могла б стати внеском у створення європейської системи захисту від балістичних загроз», — каже Аркадіуш Бонк.
За його словами, у проєкті з такою кількістю великих європейських оборонних компаній внесок окремої держави може вимірюватися лише кількома відсотками. Тому зараз головне для PGZ — чітко визначити свою технологічну нішу і домовитися про неї з партнерами.
Окремий аспект цієї співпраці — давні контакти між польською та українською оборонною промисловістю, які, за словами Аркадіуша Бонка, охоплюють різні технологічні напрямки.
«Ми маємо дуже тривалу історію промислової співпраці з українськими підприємствами — як у сфері сенсорів, так і засобів ураження. Такі підприємства, як, приміром, КБ “Луч”, дуже добре відомі в Польщі — і з технологічної, і з інженерної, і з управлінської точки зору, адже вони співпрацюють із польськими підприємствами.
Варто також сказати, що український оборонний сектор давно був дуже добре розвинений, і ця співпраця охоплювала багато напрямків. Якщо ж говорити саме про засоби ураження, то Україна має більший досвід, ніж Польща — тут немає потреби шукати інші формулювання. Натомість у сфері сенсорів ми перебуваємо на світовому рівні, тому саме тут можемо багато чого запропонувати», — говорить Аркадіуш Бонк.
Він наголошує, що такий обмін має сенс, коли одна сторона розвиває технології в одному напрямку, а інша — в іншому. Але лише об'єднавши всі ці елементи в єдину систему, можна отримати справді дієве рішення.
«Україна, безумовно, має найбільші потреби, але водночас і найбільші можливості для швидкого впровадження та розвитку нових рішень. І, як би дивно це не звучало, також для випробування бойових засобів, зокрема засобів ураження. У нас, на щастя, мирний час, тому такі випробування пов'язані з різними обмеженнями та вимогами безпеки.
Україна досягла значних результатів у розвитку власних засобів ураження та їхньому використанні на фронті. Водночас для їхнього ефективного застосування українська сторона використовує розвідувальні дані та інформацію, яку надають країни НАТО, зокрема Польща. У цьому і полягає наша абсолютна синергія», — розповідає Аркадіуш Бонк.
За його словами, польська промисловість уже сьогодні може запропонувати технології, для освоєння яких не потрібні роки додаткових досліджень і розробок.
«Передусім йдеться про сенсори, зв’язок та інтеграцію електронних систем. Тобто наразі ми можемо запропонувати більше у сенсорній та комунікаційній частинах, ніж у сфері засобів ураження. Але ці технології ми вже маємо і можемо запропонувати їхню промислову реалізацію без тривалого етапу науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, який необхідний для розвитку іншої частини системи», — зазначає Аркадіуш Бонк.
Зараз PGZ опрацьовує, які саме польські технології та компетенції можна запропонувати коаліції, щоб визначити й узгодити для себе конкретну сферу та частину робіт.
В.М./PAP