У разі загрози евакуація може вимагати швидко залишити дім і вирушити до безпечнішого місця. Часу на збори може бути обмаль, а взяти із собою все необхідне для звичного життя неможливо. Тому варто заздалегідь подбати про евакуаційний рюкзак і вирішити, які речі справді знадобляться в дорозі та після прибуття до місця евакуації. У мережі можна знайти десятки списків із рекомендаціями, що треба взяти. Але чи не ризикуємо покласти в рюкзак забагато зайвого, залишивши поза увагою найважливіше?
Про це ми поговорили з Гжегожем Цєсляком, експертом із питань запобігання тероризму та проактивної безпеки, викладачем Collegium Civitas. Його рекомендації спираються, зокрема, на досвід роботи в умовах збройних конфліктів і гуманітарних місій. Починати збір евакуаційного рюкзака експерт радить не з готового переліку речей, а з оцінки власних потреб. Потрібно зрозуміти, що знадобиться саме вам, а потім скоротити список до того, що зможете фізично нести.
За його оцінкою, тривожний рюкзак дорослої жінки має важити приблизно 8–10 кілограмів, максимум — 11. Для чоловіка він називає орієнтир у 12–13 кілограмів і верхню межу в 18 кілограмів. Важчий рюкзак, за словами експерта, людина може просто не подужати.
Важливо враховувати й те, як відбуватиметься евакуація. Наприклад, під час посадки в автобус речі мають поміщатися на колінах пасажира. Евакуаційний транспорт може чекати за межами великого міста, а до нього ще потрібно дістатися пішки. Такий порядок, пояснив Ґжеґож Цєсляк, дає змогу зменшити ризики для людей і зберегти можливість евакуації, якщо в місті пошкоджені будівлі або транспортна колона.
«Пам'ятаю, як у 2022 році українці часто евакуювалися з кількома торбами, у яких було чимало речей, що виявилися зовсім непотрібними. Їх залишали дорогою, бо треба було обирати: рятувати людей чи торби. Навіть ті, хто виїжджав із центру Києва на дуже дорогих автомобілях, зрештою зупинялися на виїзді з міста. Українська армія підірвала мости, оскільки існувала загроза повторного десанту в Гостомелі. Люди, які намагалися вивезти із собою багато особистих речей, уже не могли продовжити шлях з усім своїм майном. Вони могли взяти лише те, що поміщалося в руках», — розповів експерт.
Одним із найважливіших елементів евакуаційного спорядження Гжегож Цєсляк вважає грамотно укомплектовану аптечку. Під час розмови він продемонстрував індивідуальний комплект першої допомоги IFAK (Individual First Aid Kit). На відміну від звичайної домашньої аптечки, у ньому зібрані засоби для допомоги в разі серйозних травм. Експерт радить кріпити такий комплект на поясі, а не ховати всередині рюкзака. Якщо доведеться швидко залишити речі або рюкзак загубиться, аптечка залишиться при людині.
«Це один із найменших форматів, до слова, виготовлений українською компанією. Я користуюся ним, тому що він позбавлений недоліків попередніх моделей. Аптечку можна витягнути в обидва боки, а її конструкція дає змогу не боятися, що вона зачепиться за гілки й випадково випаде з чохла. Вона кріпиться до пояса, і для мене важливо, щоб її можна було від'єднати від ременя. Дуже часто я надаватиму допомогу собі самостійно й не завжди матиму змогу повернутися та шукати її за спиною. Якщо хтось допомагатиме мені, йому буде простіше один раз повернути мене й зняти аптечку, ніж щоразу перевертати на бік і посилювати травми», — пояснив Гжегож Цєсляк.
Серед засобів, які він має у своєму комплекті, турнікети, ізраїльський бандаж, гемостатична марля для зупинки кровотечі, засоби для перев'язування поранень грудної клітки, носоглотковий повітровід і термоковдри NRC.
«Термоковдра допомагає зменшити втрату тепла, що особливо важливо для людей із серйозними травмами та крововтратою. У таких випадках організм просто втрачає здатність нормально регулювати температуру. Але знадобитися термоковдра може й тоді, коли ми з дітьми. Куртка зігріває одну людину, а термоковдрою можна накрити ще чотирьох малюків, це збереже спільне тепло, а діти водночас почуватимуться захищеними», — пояснив експерт.
Гжегож Цєсляк, експерт із питань запобігання тероризму та проактивної безпеки в Центрі досліджень соціальних та економічних ризиків (Collegium Civitas).
Гжегож Цєсляк застеріг від бездумного копіювання списків, які публікують прихильники туризму та виживання в екстремальних умовах. Деякі предмети, які здаються необхідними для автономного перебування на природі, можуть виявитися зайвими під час евакуації. Наприклад, він не вважає доцільним розраховувати на те, що доведеться розпалювати багаття дорогою. Натомість у рюкзаку варто передбачити запас їжі.
Експерт радить звернути увагу на сублімовані продукти, які достатньо залити водою, щоб підготувати до споживання, або на військові пайки. Водночас обирати продукти варто з огляду на власні звички: брати те, що людина знає, що їй до вподоби. Експерт також радить не робити ставку на солодощі як основне джерело енергії. На його думку, велика кількість цукру може дати короткочасний приплив сил, після якого людина швидше втомлюватиметься. Тому він надає перевагу продуктам із вищим вмістом білка та меншою кількістю цукру.
Не менш важливо подбати про речі, які допоможуть у дорозі. Серед них — павербанк, ліхтарики та радіо з акумулятором. Гжегож Цєсляк радить мати два ліхтарики, а один із них обирати з режимом червоного світла. На його думку, таке освітлення дає змогу бачити предмети поблизу й водночас менше привертати увагу здалеку. Біле світло, за його словами, може бути помітним на значно більшій відстані, що створює додаткові ризики для людей, які рухаються евакуаційною колоною у супроводі військових.
Окремо він звертає увагу на невеликі речі, які можуть зробити перебування в евакуації трохи комфортнішим. Наприклад, запасні окуляри, якщо людина користується ними постійно, або беруші, які допоможуть відпочити в переповненому й шумному приміщенні. У складних обставинах такі дрібниці можуть мати значення.
Щодо одягу, то Гжегож Цєсляк радить віддавати перевагу зручним речам, у яких можна вільно рухатися. Він застерігає від військової форми та одягу, що надто нагадує військове спорядження. За його словами, цивільним не варто намагатися копіювати зовнішній вигляд військових. Краще обирати непомітні кольори й не привертати до себе зайвої уваги яскравим одягом.
Розмовляла Христина Срібняк