Він завжди на зв'язку, не суперечить, не критикує і не засуджує. Штучний інтелект поступово входить у сферу особистих стосунків: люди радяться з ним, діляться переживаннями та говорять про те, про що іноді не наважуються розповісти навіть рідним. Уявіть співрозмовника, якому можна написати о третій ночі. Він не скаже, що втомився, не переведе розмову на власні проблеми, а терпляче вислухає, відповість і залишатиметься доступним стільки, скільки потрібно.
Дослідники з Гданського університету та Університету SWPS у співпраці з фондом «Dbam o Mój Zasięg» і фондом PZU з'ясували, як поляки будують стосунки в епоху штучного інтелекту. Майже 40% опитаних, які мали досвід взаємодії зі ШІ, зазначили, що цінують його за неупередженість і відсутність осуду. Ця тенденція змушує по-новому подивитися на природу людської близькості. Адже якщо алгоритм може вислухати, заспокоїти і допомогти сформулювати думки, то чим тоді спілкування з ним відрізняється від розмови з другом?
Про результати дослідження в ефірі Третьої програми Польського радіо розповіла соціологиня Гданського університету, професорка Маґдалена Жадковська. Вона провела 80 глибинних інтерв'ю з підлітками віком 15–16 років, молодими людьми віком від 19 до 30 років, представниками старших поколінь та їхніми батьками.
Перед кожним учасником розкладали фігурки, що символізували членів родини, партнерів, друзів, домашніх тварин, Бога і навіть штучний інтелект. Людей просили відповісти на три запитання: хто для них сьогодні найближчий і найважливіший, із ким вони спілкуються найчастіше та поруч із ким почуваються в безпеці.
Результати виявилися показовими: хоча емоційна довіра та справжня близькість залишаються пов'язаними передусім із людьми, а родинні зв'язки й батьки й надалі посідають важливе місце, технології вже зайняли свою нішу в щоденній комунікації. Простими словами: любимо ми людей, але радимося частіше зі штучним інтелектом.
«Якщо говорити про близькість і важливість стосунків, то найважливішими для нас залишаються взаємини між людьми. При цьому кровні зв'язки не завжди визначають ступінь близькості. Батьки, якщо вдалося зберегти добрі стосунки, часто залишаються одними з найближчих людей, поруч із якими відчуваєш безпеку», — пояснює Маґдалена Жадковська.
Штучний інтелект проникає навіть у сферу психологічної допомоги. Пацієнти використовують його, щоб перевірити рекомендації психотерапевта, отримати додаткові пояснення або підготуватися до наступного сеансу.
«Алгоритми частіше заспокоюють і пропонують готові рішення, тоді як фахівці ставлять більше уточнювальних запитань і допомагають глибше розібратися у власних переживаннях», — зазначає психотерапевт із Любліна Томаш.
Він переконаний, що підхід має будуватися не за принципом «або-або», а за принципом «і те, й інше». ШІ не є конкурентом якісній психотерапії. Ба більше, для людей, які мешкають у віддалених регіонах і потерпають від ізоляції, він може стати своєрідним містком до соціалізації або поштовхом до неї.
«Я не відчуваю, що ШІ становить загрозу для мене як психотерапевта або для моїх клієнтів. Ці два підходи певною мірою доповнюють один одного», — розповідає фахівець.
Якщо психологи та психотерапевти закликають не демонізувати технології, то соціологи дивляться на ситуацію дещо критичніше. Професорка Маґдалена Жадковська виокремлює три основні чинники, які роблять ШІ привабливим: відсутність осуду, постійну доступність і терплячість. У кризові моменти штучний інтелект діє ніби «через чорний хід».
Учасники дослідження зауважують, що раніше у складний момент люди могли зайти до сусіда, поїхати до батька чи зателефонувати другові. Сьогодні ж завдяки постійній доступності та відсутності критики ШІ поступово витісняє звичку звертатися по підтримку до інших людей.
Аудіоверсія матеріалу — у прикріпленому файлі.
PR3/Опрацювала Вікторія Машталер