Стрілянина в центрі Кракова: шестеро загиблих, 15 поранених
Трагічний інцидент стався в суботу, 7 листопада, після 15:00 на Головному ринку (Rynek Główny) у Кракові, неподалік вулиці Славковської.
За інформацією міської влади, загинули шестеро людей — чотири жінки та двоє чоловіків. Ще 15 осіб отримали поранення.
За попередніми даними служб, нападник стріляв із автомобіля, який рухався центром міста. Згодом поліція затримала підозрюваного в районі перехрестя вулиць Дітля та Страдомської. Під час затримання правоохоронці поранили його.
Міська влада повідомила, що затриманий є громадянином Польщі, раніше не мав судимостей і мав дозвіл на зброю.
Під час інциденту також обстріляли трамвай №1 на площі Всіх Святих. Було пошкоджено скло в кабіні водія. Пасажири та водій трамвая не постраждали.
На місці працювали поліція, рятувальники та медичні служби. Головний ринок і прилеглі вулиці були перекриті. Міська влада закликала мешканців і туристів оминати район проведення операції та виконувати вказівки служб.
У Кракові створили кризовий штаб. Президент міста Лукаш Гібала оголосив жалобу з 8 до 11 листопада включно.
Прем'єр-міністр Дональд Туск повідомив, що отримує інформацію про ситуацію від міністра внутрішніх справ. Поліція та прокуратура встановлюють усі обставини трагедії.
Пізніше стало відомо, що в Островці-Свєнтокшиському, за місцем проживання чоловіка, затриманого у Кракові, виявили тіла трьох людей — двох жінок та одного чоловіка. На місці події тривають слідчі дії.
Конституційний трибунал: політична криза та дискусія про перезавантаження
Суперечка навколо Конституційного трибуналу залишається одним із головних внутрішньополітичних питань Польщі.
У центрі дискусії — зміни у складі Трибуналу, позиція президента щодо присяги нових суддів та пропозиція так званого конституційного перезавантаження.
Представники політичних сил визнають, що нинішня ситуація поглиблює політичну поляризацію. Великі партії — «Громадянська коаліція» та «Право і справедливість» — залишаються основними учасниками протистояння, тоді як менші політичні угруповання намагаються знайти власне місце в конфлікті.
Окремі експерти застерігають, що повне перезавантаження Конституційного трибуналу може виявитися практично нездійсненним. Для дострокового припинення повноважень суддів довелося б змінювати Конституцію, а це потребує широкої політичної підтримки та значної більшості в парламенті.
Крім того, підготовка таких змін і консультації могли б тривати роками.
Серед можливих наслідків подальшого протистояння називають формування паралельних центрів влади та невизнання рішень Трибуналу різними політичними таборами.
Водночас прихильники змін вважають, що відновлення повноцінної роботи інституції могло б стати кроком до врегулювання кризи.
Важливим політичним випробуванням можуть стати парламентські вибори 2027 року. Їхні результати вплинуть на подальшу долю нинішніх змін у Конституційному трибуналі.
Переговори щодо України: Польща наполягає на участі Європи
У Варшаві відбулося міністерське засідання Ради держав Балтійського моря за участю представників Польщі, України та Європейського Союзу.
Віцепрем'єр-міністр і глава польської дипломатії Радослав Сікорський наголосив, що шлях до тривалого миру в Україні має починатися з припинення вогню.
Водночас він підкреслив, що жодні домовленості щодо України не можуть ухвалюватися без участі Києва, а питання європейської безпеки не повинні вирішуватися без європейських держав.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга представив позицію Києва напередодні запланованих тристоронніх переговорів України, Росії та США в Абу-Дабі 10–11 листопада.
Серед головних українських пріоритетів:
-
гарантії безпеки для України;
-
зниження напруженості в Чорному морі;
-
припинення атак на енергетичну інфраструктуру;
-
повернення українських дітей;
-
обмін військовополоненими.
Андрій Сибіга наголосив, що Європа повинна бути повноцінною частиною мирного процесу як до зустрічі в Абу-Дабі, так і після неї.
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас, зі свого боку, нагадала, що рішення щодо європейських санкцій проти Росії та заморожених російських активів належать до компетенції Європейського Союзу. Вона також закликала Москву припинити диверсійні дії в Європі.
Польща виступає за посилення санкцій і обмеження російських віз
Одним із важливих питань зустрічі у Варшаві стала подальша політика щодо Росії.
Радослав Сікорський звернув увагу на кількість віз, виданих громадянам Російської Федерації у 2025 році.
За його словами, росіяни отримали загалом 623 тисячі віз, з яких 84% були туристичними.
Польський міністр заявив про підтримку припинення видачі туристичних шенгенських віз громадянам Росії. Він також виступив за обмеження для осіб, пов'язаних із Кремлем, російських спортсменів та комбатантів, які брали участь у російській агресії проти України.
Сікорський наголосив, що громадяни держави, яка, за його словами, прагне дестабілізувати Європейський Союз зсередини, не повинні користуватися привілеями вільного пересування Європою.
Польща також підтвердила намір продовжувати військову та фінансову підтримку України.
Окремо Радослав Сікорський оголосив про додаткове виділення восьми мільйонів злотих до настання зими на закупівлю електрогенераторів для України.
Роберта Мецола у Варшаві: роль Польщі в ЄС та європейській безпеці
До Варшави прибула голова Європейського парламенту Роберта Мецола.
Під час виступу в польському Сеймі вона наголосила на зростанні ролі Польщі в Європейському Союзі та її внеску у зміцнення безпеки континенту.
Мецола заявила, що Польща відіграє важливу роль у формуванні європейської оборонної політики та розвитку співпраці в межах ЄС і НАТО.
Вона також нагадала, що Варшава попереджала про загрозу з боку Росії ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Голова Європарламенту подякувала Польщі за підтримку України та наголосила на необхідності зберігати тиск на Москву.
Окрему увагу вона приділила європейським інвестиціям в оборону, зміцненню оборонної промисловості та спрощенню транскордонної співпраці між державами.
Польща проти повернення російських хокейних збірних
Польський союз хокею на льоду виступив проти можливого повернення російських команд до міжнародних змагань.
Приводом стало рішення Спортивного арбітражного суду від 30 жовтня, яке відкрило можливість для повернення російських збірних до чемпіонатів світу під егідою Міжнародної федерації хокею (IIHF).
Польська федерація наголошує, що обставини, через які Росію відсторонили від міжнародних змагань у 2022 році, принципово не змінилися. Російська агресія проти України триває, українські спортсмени продовжують зазнавати наслідків війни, а спортивна інфраструктура України зазнає руйнувань.
Проти повернення російських команд також виступили хокейні федерації Фінляндії, Норвегії, Швеції, Данії, Чехії та Латвії.
Німецька хокейна федерація також висловила незгоду з можливим допуском російських збірних.
Свою позицію оголосила і Канада, яка прийматиме молодіжний чемпіонат світу U-20. Канадська влада не підтримує виступи російських і білоруських спортсменів під національними прапорами та з національною символікою.
Питання викликало реакцію і серед комерційних партнерів змагань. Шведська компанія AJ Products повідомила про намір прибрати свою рекламну присутність із чоловічого чемпіонату світу 2027 року, а фінська Nokian Tyres заявила про можливе припинення спонсорства турніру в разі допуску російської збірної.
Міжнародна федерація хокею, зі свого боку, заявила, що не погоджується з рішенням CAS. Серед проблем можливого повернення російських команд вона назвала питання безпеки, візові обмеження, логістику та організацію змагань.
У Варшаві стартував 11-й кінофестиваль Ukraina!
У Варшаві розпочався 11-й кінофестиваль Ukraina!, присвячений українському кінематографу.
Цьогорічна програма включає близько 50 фільмів, конкурсні покази, зустрічі з кінематографістами, дискусії, майстер-класи та концерти.
Директорка фестивалю Беата Бєронська-Лах наголосила, що мета заходу — знайомити польських глядачів з українським кіно та не дозволяти забути про Україну на тлі повномасштабної війни.
Організатори зазначають, що війна впливає і на саме кіновиробництво: частина режисерів та інших митців служить у війську, займається волонтерством або виїхала за кордон. Водночас українські кінематографісти продовжують працювати та шукати фінансування для нових проєктів, зокрема за кордоном.
Серед фільмів програми — українсько-польська копродукція «Демони» та документальна стрічка «Дівія» (Divia), яка майже не використовує слів і показує наслідки війни для природи, тварин та довкілля.
Окреме місце займає документальний фільм «Сліди» — офіційний кандидат від України на премію «Оскар». Стрічка розповідає про українських жінок, які пережили сексуальне насильство та катування з боку російських окупантів і вирішили розповісти про пережите.
У межах фестивалю також заплановані дискусії про майбутнє українського кіно та суспільні наслідки дезінформації.
Після Варшави фестивальні заходи відбудуться, зокрема, у Познані, Вроцлаві, Кракові, Любліні, Перемишлі, Гданську та Лодзі.
Фестиваль триватиме до понеділка, 9 листопада.
IAR/PR/ПРДУ/Опрацював Володимир Гарматюк