Стрілянина в Кракові: трагедія, яка поставила питання про безпеку Польщі
7 листопада 2026 року в центрі Кракова стався збройний напад, який завершився загибеллю шести людей. Близько 15:00 озброєний чоловік на автомобілі заїхав на Головний ринок — одну з найвідоміших туристичних площ Польщі — та відкрив вогонь по випадкових перехожих.
За інформацією польських правоохоронців, нападнику 24 роки. Він є громадянином Польщі. Під час затримання відбулася перестрілка, внаслідок якої поранення отримали як сам нападник, так і поліцейські.
Загалом шестеро людей загинули, ще 16 дістали поранення. Серед постраждалих — двоє правоохоронців, один із яких перебував у вкрай тяжкому стані. Серед загиблих, за даними поліції, четверо жінок і двоє чоловіків.
Під час подальших слідчих дій у помешканні підозрюваного в Островці-Свентокшиському виявили тіла ще трьох людей — двох жінок і чоловіка. За попередньою інформацією, це батьки та сестра нападника. Повідомлялося, що їх могли застрелити під час сну. Обставини цих убивств і мотиви підозрюваного розслідують окремо.
У автомобілі чоловіка правоохоронці також виявили зброю та боєприпаси.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав подію надзвичайно жорстоким злочином і закликав політиків не використовувати трагедію для власних цілей. Він також наголосив на необхідності довіряти офіційній інформації від державних служб.
Президент Польщі Кароль Навроцький оголосив 8 та 9 листопада днями національної жалоби.
Однак трагедія в Кракові поставила перед польським суспільством значно ширше питання: чи здатна держава вчасно розпізнавати людей, які можуть становити серйозну загрозу для оточення?
«Самотні вовки»: нова форма тероризму, до якої має готуватися Польща
Гжегож Малєцький, президент і співзасновник Фундації «Інститут безпеки та стратегії», колишній керівник Агентства розвідки Польщі у 2015–2016 роках, вважає, що трагедію в Кракові потрібно розглядати одночасно як індивідуальний злочин і як можливий прояв ширшої тенденції.
За його словами, експертне середовище вже кілька років попереджає про розвиток нової форми тероризму — так званої п'ятої хвилі.
«Ми маємо справу і з індивідуальним випадком, тому необхідно зосередити увагу на всьому контексті цієї ситуації, на особі нападника. Водночас суботня подія може свідчити про те, що справджуються певні прогнози, про які експертне середовище у сфері безпеки говорить уже кілька років», — зазначив експерт.
Він нагадав про аналітичну доповідь полковника Марека Свєрчека з Центрального навчального центру Агентства внутрішньої безпеки під назвою «П'ята хвиля тероризму».
У ній ішлося про можливий перехід до нового етапу терористичної діяльності, характерною рисою якого стають самостійні напади людей, які не обов'язково належать до організованих угруповань.
Йдеться про так званих «самотніх вовків» — осіб, які самостійно готують і здійснюють акти насильства, не отримуючи безпосередніх наказів від терористичних організацій.
За словами Малєцького, попередні хвилі тероризму мали різне ідеологічне підґрунтя.
Перша була пов'язана з революційними та націоналістичними рухами XIX століття. Наступні хвилі формувалися під впливом політичного екстремізму, зокрема нацистських, комуністичних та ультралівих ідей. Четверта хвиля була пов'язана з релігійним фундаменталізмом, зокрема ісламістським тероризмом.
Натомість новий етап характеризується індивідуалізацією насильства та саморадикалізацією.
Як людина стає «самотнім вовком»
Однією з головних особливостей індивідуального тероризму є те, що людина може радикалізуватися без прямого впливу організованої групи.
За словами Малєцького, такі особи не обов'язково проходять спеціальну підготовку, отримують накази чи контактують із представниками екстремістських організацій.
Вони можуть самостійно шукати інформацію, пропагандистські матеріали та ідеологічні пояснення своїх поглядів в інтернеті.
«Головною особливістю цього явища є саме саморадикалізація та вчинення нападів так званими індивідуальними акторами, які не отримують безпосередньої підготовки від інших людей. Це людина, яка сама, спираючись на знання, інформацію та пропаганду, що перебувають у вільному доступі в інтернеті, проходить процес радикалізації», — пояснив експерт.
Водночас, за його словами, ідеологія не завжди є першопричиною насильства. Вона може стати інструментом, який підсилює вже наявні проблеми людини.
Серед можливих чинників Малєцький називає соціальну ізоляцію, труднощі з самоідентифікацією, проблеми в сімейному та професійному житті, відчуття відчуженості й нездатність знайти своє місце в суспільстві.
Експерт також звертає увагу на те, що для деяких нападників насильство може ставати способом привернути увагу до себе або власних переконань.
У певних випадках людина навіть допускає власну загибель, сприймаючи напад як своєрідну самопожертву заради ідеї.
Водночас конкретні мотиви нападника в Кракові мають встановити слідчі. Сам факт трагедії не дає підстав автоматично відносити цей злочин до певної ідеологічної категорії.
Чи пов'язаний напад із війною Росії проти України?
Окреме питання — чи могла геополітична ситуація, зокрема повномасштабна війна Росії проти України, вплинути на радикалізацію нападника.
За словами Малєцького, наразі немає підстав стверджувати, що стрілянина в Кракові була безпосередньо пов'язана з війною.
Водночас експерт не виключає, що загальне зростання суспільної тривоги, страху та невпевненості в майбутньому може впливати на поведінку окремих людей.
«Зростання рівня тривоги, страхів і певна нездатність прийняти реальність, у якій ми живемо, можуть бути одними з чинників, які провокують або посилюють поведінку такого типу», — зазначив він.
Таким чином, війна може бути частиною ширшого соціального контексту, однак це не означає, що вона є безпосередньою причиною кожного випадку насильства в Польщі.
Польща має готуватися до наслідків завершення війни
Ще одним викликом для польської системи безпеки може стати період після завершення війни в Україні.
На початку лютого 2026 року комендант Головної комендатури поліції Польщі Марек Боронь говорив про необхідність готуватися до можливого зростання злочинності після завершення бойових дій. Серед факторів ризику він згадував, зокрема, труднощі адаптації людей із бойовим досвідом.
Гжегож Малєцький погоджується, що до таких викликів необхідно готуватися заздалегідь.
За його словами, після воєн часто виникають проблеми, пов'язані з поширенням зброї, поверненням військових до цивільного життя та складнощами соціальної адаптації.
«Державні структури повинні передбачати такі ситуації, повинні діяти на випередження. Не можна дозволити собі займатися проблемами лише тоді, коли вони вже виникнуть», — наголосив експерт.
Він підкреслив, що державні інституції мають аналізувати тенденції та заздалегідь розробляти превентивні заходи.
Важливою частиною такої роботи повинні стати моніторинг ризиків, координація між державними службами та своєчасне реагування на загрози.
Малєцький також наголошує, що безпека Польщі не обмежується лише територією країни. Як член Європейського Союзу, держава повинна враховувати загальноєвропейські тенденції, оскільки нові форми насильства та радикалізації не мають національних кордонів.
Чи могли державні служби раніше помітити небезпеку?
Після трагедії в Кракові особливо гостро постало питання профілактики насильства та взаємодії державних інституцій.
Малєцький вважає, що суспільство має звертати увагу на тривожні зміни в поведінці людей у своєму оточенні, а державні служби — отримувати та належним чином опрацьовувати відповідну інформацію.
Він стверджує, що, за свідченнями людей, які знали нападника, певні особливості його поведінки могли викликати занепокоєння ще раніше.
На думку експерта, важливу роль у профілактиці повинні відігравати соціальні служби, система охорони здоров'я та поліція.
Водночас він наголошує на необхідності своєчасно реагувати на конкретні тривожні сигнали, а не чекати, поки вони переростуть у насильство.
Це питання стосується не лише тероризму, а й інших проявів агресії, зокрема насильства в навчальних закладах.
Водночас важливо не ототожнювати психічні розлади, соціальну ізоляцію чи незвичну поведінку з терористичними намірами. Самі по собі такі обставини не свідчать про схильність людини до насильства. Йдеться про необхідність професійної оцінки конкретних загроз, а не про стигматизацію людей.
На що варто звертати увагу громадянам
Окремо експерт звернув увагу на роль громадян у забезпеченні громадської безпеки.
За його словами, навіть найкраще оснащені державні служби не можуть контролювати кожну вулицю, площу чи громадський простір.
Тому важливо, щоб люди не залишали без уваги конкретні обставини, які можуть свідчити про реальну загрозу.
Серед прикладів Малєцький називає:
-
підозрілі дії поблизу об'єктів критичної інфраструктури;
-
незрозумілий інтерес до систем безпеки та об'єктів громадського користування;
-
підозрілі предмети або ознаки можливої підготовки до насильства;
-
поведінку, яка в конкретній ситуації може свідчити про безпосередню небезпеку.
Водночас експерт застерігає від поверхневих висновків. Сам по собі одяг, зовнішність, мова чи походження людини не можуть бути підставою для підозр.
Особливо це важливо для такого міжнародного міста, як Краків, де щодня перебувають туристи, іноземні студенти та громадяни різних країн.
Малєцький наголошує: у разі небезпеки люди повинні передусім подбати про власне життя.
«Потрібно тікати, не вступати в конфронтацію, віддалятися від небезпечного місця, повідомляти відповідні служби, ховатися і передусім дбати про власну безпеку», — пояснив він.
Експерт також підкреслює, що держава не може гарантувати повну безпеку без допомоги громадян.
Чи готова Польща до нових загроз?
Стрілянина в Кракові стала приводом для ширшої дискусії про те, наскільки добре Польща підготовлена до нових форм насильства.
Якщо раніше основна увага служб безпеки була зосереджена на діяльності організованих терористичних угруповань, то тепер дедалі більшого значення набувають індивідуальні випадки радикалізації, які складніше виявляти за традиційними методами.
Людина може не мати очевидних зв'язків із радикальними організаціями, не перебувати в полі зору спецслужб і водночас самостійно формувати небезпечні наміри під впливом інформаційного середовища.
На думку Гжегожа Малєцького, відповіддю на такі виклики має бути не лише посилення роботи поліції та спецслужб, а й комплексна взаємодія соціальних інституцій, системи охорони здоров'я та громадянського суспільства.
17:34 GRZEGORZ MALECKI_TERRORYZM_KRAKOW_OK.mp3 Стрілянина в Кракові: нова хвиля тероризму. Чи можна було запобігти трагедії?
Володимир Гарматюк