Росія шукає людський ресурс для війни проти України далеко за межами власних кордонів. Під виглядом «легального» працевлаштування іноземцям пропонують високооплачувану роботу, а опинившись на російській території, вони ризикують потрапити до лав армії РФ та опинитися на передовій.
Нещодавнє викриття в Індонезії мережі торгівлі людьми, яка вербувала громадян для роботи в Росії, знову привернуло увагу до цієї практики. Наскільки масштабним є явище і як Москва використовує економічну вразливість іноземців? Про це Польському радіо 24 розповів експерт із питань Південно-Східної Азії Матеуш Хатис із Лодзького університету.
«За офіційною інформацією, оприлюдненою українськими розвідувальними службами, наразі підтверджено участь у бойових діях на фронті близько восьми громадян Індонезії. Кілька днів тому також повідомили про загибель одного громадянина Індонезії на фронті в Україні», — розповідає Матеуш Хатис.
Як зазначає експерт, відліковою точкою цієї кризи став початок 2026 року. Саме тоді Джакарта запускала спеціальну програму працевлаштування та стажування молоді за кордоном, до якої згодом долучили й РФ. Проте ейфорія від нових перспектив тривала ненадовго: індонезійські дипломати в Москві першими забили на сполох, застерігши співвітчизників від поїздок до країни, яка фактично заманює іноземців у військові пастки.
«Російські спецслужби діють як через соцмережі, так і через звичайні агентства працевлаштування. Людям пропонують роботу в логістиці, будівництві, сфері харчування чи медицині, але після приїзду до Росії в іноземців вилучають документи і дають на підпис контракти російською мовою, якої вони не розуміють. Спочатку запевнюють, що це робота на тилових об’єктах чи підприємствах міноборони, а вже за кілька тижнів цих людей під примусом відправляють на передову», — пояснює Матеуш Хатис.
Російська кампанія з вербування іноземців натрапила на жорсткий дипломатичний опір. Уряди низки країн звернулися до Кремля з вимогами припинити найом їхніх громадян. Через загрозу скандалів та звинувачень у торгівлі людьми Москва сформувала внутрішній «стоп-лист».
«За повідомленнями ЗМІ, Росія уникає вербування громадян загалом 36-ти держав, однак конкретного списку ми не знаємо. Відомо, що Росія більше не працевлаштовує робітників з Індії, Непалу та Шрі-Ланки. Це були де-факто перші три країни, які ще в середині 2024 року офіційно звернулися до Москви з проханням не працевлаштовувати їхніх громадян. До цього переліку можна також додати В'єтнам і Лаос. Можливо, Росія вирішила, що ці країни перебувають переважно у сфері впливу Китаю, і не хоче загострювати відносини з Пекіном. Серед країн, які звернулися з подібними проханнями останнім часом, — Йорданія, Південно-Африканська Республіка та Колумбія. Колумбія ж звернулася як до Росії, так і до України з проханням фактично унеможливити працевлаштування своїх громадян», — каже Матеуш Хатис.
Аудіоверсія матеріалу — у прикріпленому файлі.
PR24/Опрацювала Вікторія Машталер