У жовтні 2026 року Музей пам'яті Сибіру в Білостоці відкрив дві виставки в Південній Америці. У Колумбії експозицію представили в Музеї пам'яті Casa de la Memoria в Медельїні, а в Чилі — у Музеї пам'яті та прав людини в Сантьяго. Обидві установи працюють із пам'яттю про політичне насильство та репресії, які пережили їхні суспільства.
Для польського музею це можливість розповісти про радянські депортації аудиторії, яка мало знає про історію Центрально-Східної Європи. Директор музею Войцех Слешинський пояснює, що під час підготовки виставок команда свідомо не намагалася порівнювати праву диктатуру Піночета з лівою диктатурою Сталіна. Натомість у центрі експозиції опинилася доля звичайної людини, яка зазнала державного насильства.
Важливу роль відіграють особисті свідчення сибіряків. Саме через них відвідувачі в Колумбії та Чилі можуть побачити знайомі їм за власною історією переживання: примусове виселення з дому, втрату близьких, переслідування та ув'язнення. У Чилі музей використовує також символічні паралелі між пам'ятками жертв різних злочинів. Зокрема, йдеться про ґудзики, які залишилися після загиблих: відомий символ Катинського злочину перегукується з предметом, знайденим на залізничній рейці, прив'язаній до тіла людини, викинутої в океан за часів диктатури Піночета.
Співпраця між музеями відбувається в обох напрямках. У Білостоці вже представляли чилійську виставку про арпільєри — текстильні роботи жінок, які під час диктатури Піночета втратили чоловіків, синів і батьків. Через клаптики тканини вони розповідали про репресії, зниклих безвісти та долі своїх родин. Тепер польська історія представлена в Чилі.
Окрему увагу в розмові приділяємо Україні. Сталінські депортації не були лише польським досвідом. Українців також примусово виселяли з рідних земель і відправляли до Сибіру. Причому, як наголошує Войцех Слешинський, український досвід репресій був тривалішим: депортації українського населення почалися ще в середині 1930-х років і продовжувалися до останніх років життя Сталіна.
Сьогодні Музей пам'яті Сибіру співпрацює з українськими музейними установами, зокрема з Музеєм Голодомору в Києві. Директор музею говорить про перспективу спільної виставки, присвяченої досвіду сталінських репресій і депортацій українців та поляків. Такий проєкт міг би показати спільні й відмінні сторінки історії двох народів, а також нагадати, що радянська система застосовувала подібні механізми переслідування до різних суспільств.
14:20 SYBIR.mp3 Музей пам'яті Сибіру відкрив у Південній Америці виставку про совєцькі депортації: історія, яка виходить за межі Польщі
Володимир Гарматюк