ReBuild Ukraine: Польща та Україна шукають нові можливості для економічного партнерства
Потреби відновлення України протягом наступних десяти років оцінюють майже у 588 мільярдів доларів. Про це йшлося під час виставки ReBuild Ukraine у Варшаві, яка стала майданчиком для зустрічей українських громад, міжнародних фінансових установ, інвесторів і підприємців.
Один із центральних заходів ділової програми — форум польсько-української співпраці «Win-Win: Польща та Україна на спільному ринку ЄС». Його учасники обговорювали залучення європейського бізнесу до відбудови України, фінансування масштабних проєктів та створення умов для довгострокових інвестицій.
Українська сторона наголошувала, що йдеться не лише про відновлення зруйнованої інфраструктури, а й про модернізацію економіки та її інтеграцію до європейського ринку.
Особливе місце у цьому процесі відводять Польщі. Україна зацікавлена не просто в закупівлі польських товарів та обладнання, а й у залученні польських компаній як інвесторів, технологічних партнерів та учасників спільних виробничих проєктів.
Заступник міністра фінансів Польщі Юран Дроб підкреслив, що польські підприємства продовжують шукати можливості для співпраці з українськими партнерами. За його словами, важливу роль відіграють особисті контакти, які допомагають формувати довіру та започатковувати спільні проєкти.
«Попри всі труднощі, компанії продовжують шукати можливості долучатися до процесу, інвестувати та будувати тривалі партнерські відносини з українськими колегами. Виставка пропонує унікальну можливість зустріти потенційних партнерів, обмінятися досвідом і дослідити напрями, у яких ми можемо співпрацювати. Дуже часто проєкт починається саме тут — із розмови, обміну ідеями та обговорення. І можливість зустрітися особисто не втрачає своєї цінності навіть із розвитком цифрової економіки», — зазначив Юран Дроб.
Посол України в Польщі Василь Боднар назвав форум початком нового етапу українсько-польського стратегічного партнерства. За його словами, обидві країни зацікавлені в поглибленні співпраці у сфері безпеки, логістики, торгівлі та нових технологій.
Серед перспективних напрямів він назвав енергетику, прикордонну інфраструктуру, модернізацію пунктів пропуску, будівництво доріг і залізниць європейського стандарту, а також промислову й оборонну кооперацію.
«Україна має технологічні напрацювання, здобуті навіть під час війни, а Польща — фінансові та інфраструктурні можливості й досвід трансформації після вступу до Європейського Союзу. Важливо показати позитивний бік європейської інтеграції України — її додану вартість для Польщі та всього Європейського Союзу», — наголосив Василь Боднар.
Інтерес польського бізнесу до українського ринку підтверджують і результати опитування Європейської бізнес-асоціації. За словами її виконавчої директорки Анни Дерев'янко, 64% компаній планують продовжувати інвестувати в Україну наступного року. Понад половина очікує зростання доходів у гривні, а кожна п'ята — у доларах. Понад 20% опитаних планують інвестувати щонайменше п'ять мільйонів доларів.
«В Україні можна вести прибутковий бізнес навіть у нинішніх умовах. Не потрібно чекати завершення війни, щоб виходити на цей ринок. Якщо ви поки не готові інвестувати, готуйтеся: знайомтеся з людьми, вивчайте український ринок, аналітику. І тоді цей альянс між українським і польським бізнесом буде можливим, коли час до цього прийде», — сказала Анна Дерев'янко.
Перспективи співпраці бачить і президент Business Centre Club Яцек Голішевський. Особливо високими він назвав можливості для польського малого та середнього бізнесу. Український ринок, за його оцінкою, має значний попит і поки що менш насичений конкуренцією, ніж ринки Західної Європи.
Цьогорічна ReBuild Ukraine об'єднала понад 800 експонентів із 33 країн світу. На виставці представили 27 національних павільйонів. Українські громади презентували власні проєкти та шукали міжнародних партнерів для їх реалізації.
Ділова програма включала сім міжнародних конференцій та одинадцять практичних воркшопів. У центрі уваги були відновлення енергетики, будівництво житла, модернізація водної та транспортної інфраструктури, розвиток промисловості й логістики.
Польща наполягає на участі в переговорах щодо України
Польща має бути серед держав, представлених у майбутньому переговорному процесі щодо завершення війни в Україні. Одним із запропонованих форматів є Е5, до якого входять Велика Британія, Франція, Німеччина, Польща та Італія. До роботи також мають долучитися керівники європейських інституцій.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Європа повинна виробити спільну позицію, яку представлятимуть її інституції. Він застеріг від конкуренції між окремими європейськими політиками за місце за столом переговорів.
Водночас під час коментарів після зустрічей із європейськими партнерами Туск підтвердив важливість формату Е5 та участі Польщі.
«Фактично всі підтримали ідею формату Е5 — тобто Великої Британії, Франції, Німеччини, Польщі та Італії. А також керівники європейських інституцій. Саме ця група відповідатиме за подальший перебіг переговорів. Для нас це було дуже важливо. Важливо також уникнути будь-яких поступок Росії, особливо невиправданих поступок. На щастя, моя позиція збіглася з позиціями багатьох інших учасників. Отже, про перегляд архітектури безпеки в Європі, якого вимагає Путін, не може бути й мови», — заявив польський прем'єр.
Він також наголосив, що ніхто не збирається питати в Росії дозволу на те, хто представлятиме Європу.
«Присутність нашого представника на цій неформальній зустрічі отримала дуже схвальні відгуки від наших американських друзів. Тож усе було непогано. Водночас ніхто не збирається питати в росіян дозволу на те, яким має бути представництво Європи. Ми також не втручаємося і не висуваємо претензій, коли американці відправляють пана Кушнера та пана Віткоффа. І ми не обговорюємо, хто може входити до російської чи української делегації. Тож і тут ніхто ні в кого не питатиме дозволу», — зазначив Туск.
На необхідності польської присутності в переговорному процесі наголосив і генерал Роман Полько, колишній командир спецпідрозділу GROM. Він закликав політичні сили підтримати міністра закордонних справ Радослава Сікорського.
На його думку, дипломатичний досвід Сікорського може допомогти забезпечити Польщі місце в переговорній делегації або принаймні зробити польську позицію більш помітною.
Водночас Дональд Туск повідомив, що під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте обговорювалася, зокрема, програма PURL, у межах якої європейські держави фінансують закупівлю американської зброї для України.
Польський прем'єр заявив, що наразі Варшава не планує виділяти додаткові кошти на цю програму, пояснивши це значними витратами на власну оборону та високим дефіцитом бюджету. За його словами, Польща вже надала Україні суттєву допомогу, а зараз має зосередитися також на фінансуванні власної безпеки.
Кароль Навроцький наклав вето на закон про цифрові послуги
У Польщі триває політична суперечка навколо рішення президента Кароля Навроцького накласти вето на закон про цифрові послуги. Однією з головних причин такого рішення глава держави назвав захист свободи слова.
Законодавчі зміни мали передбачати механізми видалення незаконного контенту, зокрема погроз, матеріалів із проявами насильства щодо дітей, пропаганди ненависті та тоталітарних режимів.
Кароль Навроцький пояснив, що не підписав закон, оскільки вважає передбачені ним рішення непропорційними та такими, що можуть створити можливості для зловживання владою.
Окреме занепокоєння президента викликала можливість внесення цілого домену до реєстру блокувань. За такого механізму через один незаконний коментар може бути заблокований увесь інформаційний, публіцистичний чи освітній ресурс.
«Сама можливість заблокувати цілий ресурс або платформу стала б потужним інструментом політичного тиску на платформу чи ресурс. Вона дозволяла б впливати на політику модерації в напрямку, бажаному для представників влади. Влада, яка погано керує країною, завжди прагнутиме обмежити дискусію, яка для неї незручна», — заявив Навроцький.
Це була друга спроба запровадити відповідні положення. Перший закон щодо імплементації європейського Акта про цифрові послуги DSA президент відхилив на початку року.
Рішення глави держави викликало критику з боку представників уряду. Заступник міністра національної оборони Станіслав Взьонтек заявив, що в питанні безпеки дітей та молоді в інтернеті держава повинна мати відповідні законодавчі повноваження.
«Якщо ми говоримо про безпеку, особливо молодих людей, які найчастіше користуються інтернетом, то саме ми повинні створити умови, за яких зможемо регулювати, що вважати мовою ненависті, а що становить загрозу для безпеки молоді. Ми повинні мати повноваження, які безпосередньо передбачені законом. У цьому питанні пан президент помиляється», — наголосив він.
Ще різкіше рішення президента розкритикував віцепрем'єр-міністр, міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський. Він назвав 13 листопада чорним днем для безпеки поляків в інтернеті.
За його словами, через вето педофіли, шантажисти, шахраї та користувачі, які закликають до насильства, і надалі матимуть можливість діяти в мережі.
«Президент може накласти вето на закон, але він не наклав вето на саму проблему. Я публічно висуваю президентові обвинувачення і вважаю, що він несе особисту відповідальність за кожну скривджену дитину, за всі ті сльози матерів, які плакатимуть над дітьми, що постраждали в інтернеті», — заявив Гавковський.
Польща відзначила 108-му річницю незалежності
11 листопада Польща відзначила Національне свято незалежності. Цього року виповнилося 108 років відтоді, як країна повернула собі незалежність після 123 років поділів.
Саме 11 листопада 1918 року Регентська рада передала верховне командування польськими збройними силами Юзефу Пілсудському. Офіційно День незалежності встановили 1937 року. Після Другої світової війни свято скасували, а 1989 року відновили.
Центральні урочистості відбулися у Варшаві на площі маршала Юзефа Пілсудського. У них взяли участь президент Кароль Навроцький, представники уряду, Сенату та дипломатичного корпусу.
Церемонія розпочалася з підняття державного прапора та виконання національного гімну. Після цього зачитали пам'ятний заклик і віддали національний салют — 21 артилерійський залп. Біля Могили Невідомого солдата відбулася урочиста зміна варти.
У своєму виступі Кароль Навроцький наголосив на значенні свободи та національної спільноти. За його словами, саме прагнення до свободи протягом століть допомагало полякам боротися за незалежність і розбудовувати власну державу.
Президент також згадав нещодавні трагічні події у Кракові та подякував поліцейським, медикам, пожежникам і мешканцям міста, які допомагали постраждалим.
Окремо глава держави заявив, що політичні суперечки не повинні відсувати на другий план безпеку громадян. За його словами, польська політична еліта має ставити безпеку людей вище за політичні розбіжності.
У межах святкувань президент присвоїв генеральські звання десятьом офіцерам польської армії. Вулицями Варшави також пройшов традиційний Марш незалежності під гаслом «Поляк у Польщі — господар». Фасад президентського палацу підсвітили білими та червоними кольорами польського прапора.
До відзначення долучилися й інші міста країни.
Громадянський орден майбутнього для Зеленського та українського народу
У Варшаві 12 листопада відбулася церемонія вручення Громадянського ордена майбутнього, присудженого Володимиру Зеленському та всьому українському народові.
Ініціатива належить організаторам благодійного збору «Тепло з Польщі для Києва». Нагороду від імені її адресатів прийняв віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов. Церемонія відбулася в посольстві України у Варшаві.
За повідомленням організаторів, акт про нагородження підписали понад 21 670 осіб.
Ініціатива виникла у відповідь на рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла.
Один з ініціаторів Громадянського ордена майбутнього Єжи Вуйцик пояснив, що хотів таким чином наголосити на необхідності реагувати на страждання українців не лише словами про історію, а конкретними діями сьогодні.
«Люди гинуть не десь в історії, 80 років тому, а зараз. Гинуть діти, руйнуються будинки, людей ув'язнюють, відбуваються страшні речі. І зараз мені хтось каже, щоб я займався історією? Я подумав: ні! Ми повинні надіслати сигнал, що зі злом, яке коїться, треба боротися сьогодні, а не згадувати про нього лише в контексті історії. Тож цей орден став таким поривом», — сказав він.
Під час церемонії Всеволод Ченцов згадав про допомогу, яку поляки надавали українцям у Перемишлі в перші місяці повномасштабного російського вторгнення. Він подякував організаторам благодійної ініціативи та наголосив на важливості громадянської солідарності.
За його словами, ця ініціатива продемонструвала, як польські громади та громадські організації можуть підтримувати Україну, а також стала прикладом для інших країн.
Серед підписантів акта про нагородження — Кристина Янда, Богдан Борусевич та Яніна Охойська.
Тим часом організатори Громадянського ордена майбутнього продовжують збирати кошти на допомогу Україні напередодні зими. Благодійна кампанія «Тепло з Польщі для Києва» спрямована на підтримку українців у складний зимовий період.
27:37 PIDSUMKY_POL_2026_11_14.mp3 ПІДСУМКИ ТИЖНЯ В ПОЛЬЩІ. Переговори про мир, економічне партнерство, суперечка навколо інтернету та відзнака українському народові
IAR/PR/USPR/Володимир Гарматюк